Сезон варення. Терта рожа, або Суха конфітура з троянди

Терта рожа — це така річ, без якої я собі не уявляю пампушків і рогаликів. Ложечка тертої рожі в мак для маківника — і він буде мати цілком інакший смак. Коли тертої рожі приготувалося багато, можна зробити «буржуйський» завиванець з тертою рожею, з цукровим «кракелюром» зверху — і з горнятком молока зранку.

• А ще терта рожа — найсмачніші ліки від болю в горлі, стоматиті, ангіні (ніхто, ясно ж, не відміняє офіційну медицину там, де її треба) — просто взяти собі пів ложечки під язик і розсмоктувати як цукорок.

Офіційно «терта рожа» — це суха конфітура з трянди сорту Rosa rugosa (троянда зморшкувата). Руґоза буває 2 кольорів — рожева-майже-біла і червоно-фіолетова.

Робиться така конфітура дуже просто, але все ж є кілька моментів, які треба знати.

• По-перше, пелюстки мають бути сухі, без роси і дощу. Але «суха» вона не тому, а тому що без варіння і без додавання води.
• По-друге, їх треба почистити від квітколожа, тичинок, листочків, і, головне, комашок, які дуже люблять зачаїтися всередині квіток. Для цього троянду треба розстелити на папері чи серветці, переворушити квіти, паралельно виймаючи зайві листочки, і розлякуючи комашок.
• По-третє, здалося б, треба обрізати білі хвостики пелюсток (в тому місці, де пелюстка кріпиться до квітколожа). Існує забобон, що ті кінчики гірчать. Коли я маю рожі небагато, то чесно їх обрізаю, а коли пощастило, і вполювала кілька мішків пелюсток — то перетираю з білим. І якщо чесно (тсссс, нікому не кажіть) особливої різниці не відчула.
• По-четверте — пропорції. Зазвичай вони 1:1 пелюстки і цукор (за вагою). Часом пропорцію цукру доводять до 1:2, тоді вона «залізно» стоїть без холодильника, але і цукріє швидше. Я тримаю рожу просто в холодному місці і цукру даю десь 1:1 — 1:1,5.

Окрім цукру ще треба цитриновий сік або цитринову кислоту, щоб рожа не втратила кольору. Цитринова кислота ще й консервант. Смак рожі має бути солодким, з відчутною приємною кваснинкою.

Найкраще рожу перетирати в макітрі або ступці, бо тоді цукор правильно втирається в пелюстки, утворюючи ніжну масу. Але це в ідеалі, бо, знову ж таки, якщо рожі небагато — можна терти в макітрі, а якщо багато — то тоді блендером.

• Якщо ви — щасливий власник кам’яної або порцелянової (такої аптечної) ступки і будете перетирати цвіт в ній, то перед тим як терти рожу з цукром покладіть ступку в морозилку, охолодіть. Якщо маєте змогу — зробіть «льодяне обгортання» для макітри — помістіть її в широку миску, заповнену льодом. Для перетирання ніжних пелюсток добре, щоб вони не перегрівалися.

Розтирати треба відразу з цукром, бо він допомагає правильно втертися рожі, і розподілитися поміж цукру. В кінці додати цитринового соку (на смак) або цитринової кислоти, і добре вимішати. Як я вже писала вище — цитринова кислота буде виконувати роль консерванта та збереже яскравий колір.

Після того як все втерли і розмішали — дайте рожі постояти годинку, щоб цукор розчинився. Тоді перевірте смак і пакуйте в слоїчки.

Корисні поради

• Якщо додати до тертої рожі тертих волоських горіхів, то це буде просто фантастична річ для начинювання рогаликів і завиванців.
• Якщо будете додавати горіхи, то їх треба змолоти або перетерти окремо і вимішати із вже перетертою рожою.
• Можна додати цедри і трохи коньяку — вони ще більше збагатять смак.
• Також можна додати трошки тертого цинамону і гвоздики, тоді смак «тертої рожі» буде більш пряним.

Якщо ви не хочете перетирати пелюстки, а хочете зварити рідке варення з троянди, скористайтеся покроковим рецептом джему з пелюсток троянди від SHUBA.