Обрядові хліби до Дня святого Георгія — унікальна традиція українських болгар
- Рубрика
- Українська кухня
- Автор
- Саня Малаш

Ви вже знаєте, напевно, що в Україні живе майже двісті тисяч болгар? Це нащадки переселенців, і вони досі зберігають свої унікальні традиції, пісні й танці — ну і, звичайно, смачні страви!
Хто такі українські болгари
В VII столітті частина українських земель входила до складу Старої Великої Болгарії — середньовічного об’єднання тюркських племен у степах між Дунаєм, Волгою та Кавказькими горами. У селі Мала Перещепина на Полтавщині навіть похований володар Великої Булгарії хан Кубрат, чий син Аспарух зі своїм військом дійшов аж до Балканського півострова.
У XVIII столітті, під час окупації Османською імперією болгарських земель, частина болгар покинула свої домівки та знову прибула в Україну. Наші території також були зайняті загарбниками — росіянами. Але гостинні українці співчували болгарським родинам і всіляко їм допомагали. Перше болгарське селище в Україні було створене біля річки Синюхи, нині відоме як Вільшанка (Голованівського району Кіровоградської області).
А в XIX столітті розпочалися вже масові переселення болгар в Україну. Більшість їх оселялася на Одещині, в Запорізькій області та в Криму.
Одне з найвідоміших натепер болгарських сіл у нашій країні — Криничне (болгарський варіант — Чушмелий та Чушмелия) Болградського району Одеської області, про яке режисерка Тетяна Станєва зняла фільм «Місце сили» (2018).
Обрядовий хліб до Дня святого Георгія

Українські болгари шанують свята своїх предків. 23 квітня (за юліанським календарем — 6 травня) вони відзначають Гергьовден — День святого Георгія-Змієборця, покровителя хліборобства та скотарства. Вважається, що в цей день можна вперше випускати ягнят на пасовисько.
На честь такої важливої події випікають спеціальний коровай під назвою уфчарка (болгари в самій Болгарії називають його овчарче) від «овчар», тобто «пастух, вівчар».
На коровай-вівчарку обов’язково наліплюють спеціальні «пастуші» прикраси: ґирлиґу (пастушу палицю), фігурку вівчаря та кульки, що символізують овець і ягнят.

Таких вівчарок господиня має приготувати дві. А загалом усього тіста, яке вона замісила, має вистачити ще на коровай (Гергьовски кравай), а також іще два хліби під назвою рангел та боговіца.
Рангел походить від «архангел» і присвячений Архангелові Михаїлу. На вигляд це фігурно переплетений хліб, у центрі якого є отвір для ритуальної чаші з вином.
Боговіца — хліб, присвячений Богу та Богородиці. У Болгарії його випікають на Різдво, а в Україні, в селі Криничному — на День святого Георгія. Цей хліб прикрашений чотирма перехресними джгутами, які формують квітку.
Як готувати «георгіївський» хліб

Рецепт тіста українські болгари зберігають у таємниці. Відомо тільки, що для його закваски потрібні хмелеві дріжджі, а випікають неодмінно в болгарській печі.
Я випікаю хліб за старовинним рецептом, який наші предки принесли із собою з Болгарії. Криничне — одне з небагатьох місць у Бессарабії, де ще зберігся цей рецепт. (…) Такого рецепта немає в інтернеті, я шукала.
Тетяна Янчева-Дукова, філологиня і краєзнавиця, берегиня старовинного болгарського рецепта
Готовий хліб належить винести на світанку надвір, щоби кожен міг почастуватися. Адже на святкування збираються всі мешканці Криничного.
Криничанський обрядовий хліб до Дня святого Георгія ввійшов до переліку нематеріальної спадщини України.
Коментарі