Відкриваємо 200 забутих рецептів української кухні у книжці «Смачна Кропивниччина»

«Смачна Кропивниччина»
Фото: SHUBA

Що готували 50, 100, 200 років тому на весілля, Різдво, Великдень і в піст? Як зараз у віддалених селах, де немає магазинів, печуть хліб? Що витягували з печі та їли замість цукерок наші прабабусі? І яку страву української кухні повинен був нарізати лише чоловік? Чим унікальна кухня українського Центру, дізнаємося з книжки «Смачна Кропивниччина», задля якої авторки мандрували чотири роки.

Живі рецепти та маловідомі лайфхаки кухні Кропивниччини

Як найкраще пізнати традиції певного регіону? Авжеж, скуштувати страви, які готують на цих теренах.

Бабусі на Кропивниччині зварять молочного борщу, наготують пиріжків із буряком, вареники запечуть усі разом в одному горщику — і буде смачно! А найдрібнішу картоплю перетворять на страву з кумедною назвою «пуканка».

І так — на Кропивниччині готували маршмелоу, коли ще нас із тобою на світі не було. Тільки називали його іншим словом (ні, не нагуглиш, ми вже пробували).

Живі — тобто досі актуальні — рецепти Кропивниччини дослідники зібрали у книжці «Смачна Кропивниччина» (видавництво «їzhak», 2021 р.). Усього рецептів понад 200. І це не просто рецепти — це спогади про те, як жили наші предки, як святкували та у що вірили. Є навіть секретна випічка, яку повинен нарізати лише чоловік. Але лише в тому випадку, коли родина хоче мати дітей.

Різдвяне гніздечко від родини Кондратенків із села Мошориного Знам’янського району

Самими рецептами все не скінчиться! У книжці також зібрано цікаві локальні лайфхаки: чим зафарбувати борщ, якщо він — от лихо! — вийшов білий; як із сушні для узвару зробити соковиту начинку до пиріжків, і яка різдвяна страва покращить добробут у родині.

Що ховається за дивними назвами і до чого тут Євробачення

У «Смачній Кропивниччині» ти побачиш не лише традиційні борщі (і всі вони різні!) чи пиріжки, а й страви з назвами «діцман», «пісмеди», «френзольки», «колотуха», «салбургери». Але за кілька хвилин ти вже кинешся їх готувати — виявляється, це так просто!

Пампушки із с. Бірок, Кропивниччина

Страви для буднів і свята щедро приправлені родинними історіями («Моя бабуся служила у панів у сусідньому селі…»), здобрені неписаними правилами («Як паски пеклися в печі, ніхто в хаті не грюкав дверима»), жартами («Як наш кампот, але з м’ясом»).

Є в цій книжці й рецепт від справжньої зірки — Насті Зеленько із села Розумівки. Хто це така, запитаєш ти? А це та сама бабуся, від якої гурт «Go_A» записав пісню «А в нашого шума зеленая шуба». Пісня «Шум» від бабусі Насті у виконанні сучасного українського гурту так завірусилася в 2021 році, що «Go_A» мерщій покликали на «Євробачення»!

А ще у книжці можна натрапити на легендарний смаколик від безіменної черниці 19 століття. Цю страву можна варити лише в окремій посудині — і більше нічого, крім неї, в цій каструлі не готувати.

До речі, вже зараз ти можеш приготувати вараниці за рецептом із книжки «Смачна Кропивниччина» - ми ділимося рецептом.

«Смачна Кропивниччина» у фактах і цифрах

«Смачна Кропивниччина» — книжка-фотоальбом. Вона постала як результат етнографічних експедицій 2018-2021 рр. Упорядницею стала журналістка Інна Тільнова (Данильченко). Разом з пані Інною живі історії записували її колеги Світлана Буланова та Вікторія Семененко.

У 2022 році Олена Брайченко перевидала «Смачну Кропивниччину». На сторінках книжки діляться рецептами 162 носії кулінарної традиції. Більшість текстів записана з їхніх же слів. Тому тут яйця називають «крашанками», додають «стакан сахарю» та готують «сухарьові шулики».

Майже на кожній зі 192 сторінок — яскраві динамічні світлини. Цукерки-різанці, слоїки з консервованими огірками з медом, навіть «сільський холодильник» на фото — усе це створює по-справжньому родинну атмосферу. Ніби приїздиш у село до бабусі та кидаєшся в її обійми, а потім частуєшся її унікальними стравами. Ці знимки зробили Олександр Майоров, Майкл Ендрюс, Світлана Буланова, Інна Тільнова-Данильченко та інші.

Книжка «Смачна Кропивниччина» — лише маленька часточка великого народознавчого проєкту, відомого як «Баба Єлька».

Хто така баба Єлька

Баба Єлька — цілком реальна персонажка! Так називали Олену Рибалкіну, жительку села Розсохуватки Маловисківського району. Це бабуся однієї зі співавторок проєкту — Світлани Буланової. Пані Олена лікувала людей травами, виростила десятьох дітей, пережила Голодомори. А проте кожен свій день Єлька починала з пісні і піснею проводжала захід сонця, — так розповідали про неї земляки. А ще мала свою фірмову паску, рецепт якої в «Смачній Кропивниччині» також є.

Олена Рибалкіна (баба Єлька) — бабуся співавторки проєкту Світлани

І баба Єлька, й інші бабусі варті того, щоб зберегти їхню спадщину — так вирішили співавторки проєкту. І написали книжку, щоб про ці традиції дізналось якомога більше людей.

Радимо приготувати: Паска по-кропивницьки

Смакуйте на здоров’я

Майже в кожного з нас є (або була) така «баба Єлька», невтомна бабуня-родоначальниця, яка співає, неймовірно смачно готує та щиро піклується.

Книжка «Смачна Кропивниччина» про те, що саме завдяки цій любові й турботі триває життя. Настає новий день, піч топиться, пиріжки печуться, ковбаса «з лапшою» пахне на всю вулицю, кисіль застигає, а до дорогої бабусі знову їдуть гості!

Коментарі

Наступна публікація

Ми використовуємо cookie

Cookie допомагають нам аналізувати трафік, персоналізувати контент та надавати функції соціальних мереж. Продовжуючи користуватися нашим сайтом, ви погоджуєтеся на використання cookie.