«Готуємо по черзі», — подружжя Валерії та Анастасії про свій раціон та улюблені хелсі-страви

Раціон подружжя

Ми їмо три рази на день і маємо один перекус. Готуємо раз на три дні — усе розкладено по судочках.

У нас усе порівну: і готуємо, і прибираємо разом. Настя частіше робить сніданки, бо в неї це виходить найкраще.

Сніданок завжди правильний: каша, яйця з овочами або авокадо-тост. Обід — каша, м’ясо та салат. Вечеря — білкова: риба, м’ясо або кисломолочний сир. Перекус — протеїновий батончик чи щось вуглеводне, наприклад банан.

• Цукор ми майже повністю прибрали — іноді лише трохи або замінник.

У нашому холодильнику не буває майонезу, не натуральних соусів, ковбас, фастфуду. Зате там завжди є овочі, фрукти, яйця, курятина, риба й сир.

До слова, улюблена страва Валерії — овочевий салат із рибою, а Анастасії — курячий стейк зі свіжими овочами. А улюблена спільна страва, яку жінки завжди готують разом, — борщ.

Улюблені хелсі-страви пари

Валерія обожнює суп із сочевиці, а Анастасія — курку на грилі та овочеві салати, особливо з лососем.

Рецепт сочевичного супу від Валерії

Інгредієнти:

• червона сочевиця — 1 склянка
• морква — 1 шт.
• цибуля — 1 шт.
• зубчик часнику
• сіль, перець, куркума або паприка — до смаку
• лимонний сік

Спосіб приготування:

1. Сочевицю гарно промити, поки вода не стане прозорою.
2. Моркву, цибулину і зубчик часнику почистити, помити й дрібно нарізати.
3. Усі інгредієнти покласти в каструлю і залити півтора літрами води або легким овочевим бульйоном.
4. Додати сіль, перець, трошки куркуми або паприки, щоб був гарний колір і аромат.
5. І далі все варити хвилин 20-25, поки сочевиця стане м’якою.
6. Після цього можна взяти блендер і зробити крем-суп або залишити зі шматочками — кому як подобається.
7. Перед подачею додати трішки лимонного соку, щоб смак був свіжіший. І все — суп готовий.

Виходить легкий, ситний і дуже теплий — ідеально, коли хочеться щось просте, але корисне.

Рецепт курки на грилі та овочевого салату від Анастасії

Інгредієнти:

• філе куряче
• спеції — до смаку
• салатний мікс
• насіння льону
• слабосолоний лосось

Спосіб приготування:

1. Взяти куряче філе, додати до нього сіль, перець та інші натуральні спеції. Приготувати на грилі або в аерогрилі.
2. Для салату взяти зелень, нарізати, додати насіння льону, слабосолоний лосось. Корисно й смачно.

Про щоденну рутину

Наш день починається з прогулянки з улюбленцями. Після цього ми снідаємо — завжди щось правильне й смачне. Готуємо по черзі, як і годуємо собак, щоб усе було чесно. Під час сніданку дивимось цікаві програми.

У середині дня в нас тренування. Займаємося спортом через день: загалом Анастасія — п’ять разів на тиждень, Валерія — тричі.

Після роботи повертаємось додому: хтось раніше, хтось пізніше. Перед вечерею завжди вигулюємо собак.

Вечерю готуємо по черзі: один день Лєра, інший — Настя. Під час вечері також любимо дивитися щось разом — це наш спільний час відпочинку й затишку.

Про ментальне здоров’я

Щоб підтримувати ментальне здоров’я, ми вибираємо спокій і творчість. Іноді приймаємо ванну зі свічками, просто щоб побути в тиші й відновитися.

Обожнюємо робити щось руками: ліпити з глини, клеїти маленькі будиночки, малювати.

Надихаємось природою: гуляємо на свіжому повітрі, спостерігаємо за тваринами, іноді ходимо в зоопарк. Це наш спосіб залишатися в гармонії з собою.

Про шлях пошуку себе

Анастасія зізнається, що її шлях був непростим:

«Я виросла в бідній сім’ї, тож доводилось працювати з ранніх років: починала касиром на заводі, потім була мерчендайзером на двох роботах. Згодом поступово прийшла до тренерської діяльності — і тоді одразу відчула: ось воно, моє покликання».

Щодо орієнтації — це просто те, що ти відчуваєш. Це не про фільми чи тренди, а про внутрішнє розуміння себе. З дитинства я знала, що мені подобаються дівчата, і це природно — так само як у будь-якої іншої людини.

«Реакція близьких була різною: мама спершу не прийняла, але з часом зрозуміла й підтримала. Батька у мене немає, але я вдячна за шлях, який пройшла, бо саме він зробив мене такою, якою я є сьогодні», — каже Анастасія.

А от у Валерії шлях був менш складним:

«Мій шлях до професії був доволі легким. Приблизно в 14 років мене почала цікавити психологія. Спочатку я навчалася на профілі іноземних мов, але пізніше вирішила спробувати себе у медицині й перейшла на хіміко-біологічний напрям. Саме тоді мене ще більше захопила психологія людини та будова організму.

Після школи вступила до медичного університету в Запоріжжі й успішно його закінчила. Під час навчання, особливо після курсу психіатрії, зрозуміла, що саме цей напрям мій. Після інтернатури отримала спеціальність лікаря-психіатра і вже три роки офіційно працюю в обласній лікарні психіатринею. Мені справді подобається моя робота, і я не шкодую про цей вибір. Паралельно продовжую навчатися на психолога та проходити додаткові курси — постійно розвиваюся у цьому напрямку».

Щодо орієнтації, то відчувала це ще з дитинства, але довго боялася прийняти. Мої перші стосунки були з хлопцем і тривали десять років, проте саме тоді зрозуміла, що обманюю саму себе. Настя стала моїми першими серйозними стосунками з дівчиною, і саме вона допомогла мені прийняти себе справжню.

«Мама підтримала одразу, тато як зміг, по-своєму. Але головне, що зараз я в гармонії з собою і живу чесно — так, як відчуваю», — каже Валерія.