Шотбулар — фрикадельки, які обожнюють у Швеції

Що таке шотбулар

Коли в ресторанах самообслуговування в магазинах IKEA з’явилися шведські фрикадельки шотбулар (саме так читається слово köttbullar), про них дізналися в багатьох країнах. Дехто згадав, що «шведські мітболи» — це улюблена їжа самого Карлсона, героя книжки Астрід Ліндґрен, а хтось навіть почав фантазувати, що фрикадельки шотбулар їли ще вікінги.

М’ясні кульки шотбулар готують з кількох видів фаршу, цибулі, яйця, панірувальних сухарів, які замочують в молоці або молоці з яловичим бульйоном, і спецій. Кульку обсмажують на суміші олії й масла.

Шотбулар традиційно подають з картопляним пюре, брусницею та маринованими огірками. Особливістю страви є саме така комбінація, а не самі мітболи.

Історія фрикадельок шотбулар

Ні, вікінги не куштували шотбулар. Вважають, що фрикадельки почали їсти в різних країнах Європи й Близького Сходу орієнтовно в 13 столітті.

У шведській кухні історія фрикадельок починається приблизно тоді ж, коли й кави та долми. Шведський король Карл XII полюбив ці наїдки, коли відвідав Османську імперію у 18 столітті. Проте поширеною і справді народною стравою шотбулар стали в 19 столітті з появою механічних м’ясорубок. М’ясо більше не треба було сікти на крихітні шматочки — можна було легко отримати фарш.

Коли нині говорять про шведські фрикадельки, зазвичай мають на увазі рецепт, розроблений легендарним шведським шеф-кухарем Торе Вретманом. Ретман втілив у ньому традиції шведської домашньої кухні 1950-1960-х років.

В Україні шотбулар часто передають як котбулар та називають по-різному: фрикадельками, мітболами, тюфтельками.