- Час приготування
- 30 хв
- Складність приготування
- Середній
Естонська закуска з оселедцем — оригінальний рецепт для зимових свят
- Автор
-
Бурякова гичка — це стебла та листя буряка, городньої рослини з родини амарантові. Саме заради їстівної ботвини близько 4 тисяч років тому люди почали вирощувати буряк, сталося це, ймовірно, на Стародавньому Близькому Сході. А солодкі коренеплоди увійшли в раціон трохи пізніше. Зараз бурячиння вживається у багатьох кухнях світу як овочева зелень. Товсті червоні стебла та строкате зелено-червоне листя буряка хрусткі і соковиті, мають трохи солодкий, кислуватий, землистий смак, інколи злегка терпкий, після приготування набувають ніжної, м’якої текстури.
Бадилля буряка містить багато корисних речовин, таких як вітаміни А, С, К, фолієва кислота, каротини, калій та дієтичні волокна. Вони важливі для підтримки здоров’я серця, судин, кісток, покращення травлення, підтримки імунної системи.
У 100 г сирої бурякової гички в середньому міститься:
Молоде бурякове ботвиння можна додавати сирим в салати, смажити, готувати на парі, додавати у супи, квасити. За смаком і текстурою листя буряка схоже на шпинат. В українській кухні є страва підчас — юшка або тушенина з молодих буряків і молодого бурячиння.
Бурякове бадилля доступне влітку.