Глінтвейн, на який збіжаться всі лижники (навіть улітку)

Назва «глінтвейн» походить, найімовірніше, з німецького glühender Wein «палюче вино». Цей напій готують із білого та червоного вина, з водою і без, додають туди чаї, мускатний горіх (ми з ним колись варили каву), цитрусові різних видів, підсолоджують медом або цукром… А в рецепті, відомому під назвою «Шехерезада», фігурує навіть коньяк!

Наші літератори та літераторки обожнюють пригощати глінтвейном у своїх романтичних — і не дуже — історіях, де комусь із персонажів холодно й конче треба зігрітися. Ось як — ніби побіжно, але дуже наочно — згадує цей напій авторка «Теплих історій до шоколаду» Надійка Гербіш:

Видно було, що панянки до зливи розважалися прогулянками магазинами й залишилися досить задоволеними результатами. Вони показували одна одній придбані прикраси й туфлі, а потім — офіціант саме приніс їм два глінтвейни й побіг до барної стійки…

Надійка Гербіш "Дощове кіно"

Приготуймо й ми смачну і теплу історію, яка зігріє й пожвавить і панянок, і пані, і панів!

У цьому рецепті є два базові напої: червоне вино і бренді. Проте якщо бренді вам не смакує, сміливо можете його вилучити. Можливі також варіації: замість меду — цукор або кленовий сироп, а замість апельсина — скибочки ваших улюблених цитрусових!

Готовий напій розлийте у спеціальні чашки або склянки. Палички цинамону, аніс, скибки апельсинів можна лишати в чашці: вони «діляться» смаком й ароматом весь час, доки ви п’єте глінтвейн!