Мед з характером: чим особливі закарпатські меди та чому це гордість України
- Рубрика
- Гастромандри
- Автор
- Саня Малаш

Французький сир рокфор, італійський парміджано реджано, грузинська вода боржомі… У кожній країні є свої унікальні продукти, які стали візитівкою народу, і через них ми пізнаємо його культуру. В Україні таким унікальним продуктом, серед інших, став мед. Ви скажете: «Але ж мед виробляють на всій планеті!» І так, і ні. Меди Закарпаття — це особлива історія. Розповідаємо, чим вирізняються закарпатські меди та чому вони отримали географічне зазначення.
На південному заході України, у південній частині Карпатських гір, де навіть малина та чорниці квітнуть по-особливому, серйозні та невтомні бджоли цілісіньке літо збирають нектар. Смак закарпатського меду — чи з іван-чаю, чи із суміші лісових трав — не переплутаєш із жодним.
На унікальні якості закарпатського меду впливає і те, з яких квітів його отримують, і кліматичні умови (різні сорти меду одержують на різних висотах Карпатських гір). І, звісно, найважливіший складник успіху — талант наших бджолярів. З 2024 р. меди Закарпаття мають географічне зазначення, тобто захищені законом як унікальний продукт, що виробляється лише в цій місцевості.
Меди Закарпаття: перше враження
Незалежно від того, з яких квітів закарпатські бджоли збирають нектар, але мед у невеличких прозорих слоїчках завжди матиме бурштиновий відтінок. Від світло-бурштинового до темно-бурштинового — на вигляд як дуже дорога коштовність. Бо насправді так і є!
Меди Закарпаття мають унікальний аромат гірських та лісових трав. А смаки наповнені виразними фруктовими нотами. Мед, зібраний з чорниці (яфин-мед), наприклад, на смак як дуже солодка чорниця. А мед травневого збору схожий на густий трав’яний чай.
Які закарпатські меди існують
Традиційних липових, гречаних чи акацієвих ти серед медів Закарпаття не побачиш. Проте перед початком літа у бджолиних вуликах уже достигає чорничний мед (місцеві називають його яфин-мед) і мед травневого збору.

А влітку натрапиш на високогірний збір, літній закарпатський збір чи мед з гірської малини. І, звісно, мед з іван-чаю.
Що на тебе чекає восени? Лісовий мед та унікальний мед Вейріха, нектар для якого отримують із сахалінського гірчака (сахалінської дикої гречки).
Атлас пилку і тайм-менеджмент — що можуть професійні бджолярі
Щоб отримати мед, за яким вишиковується черга, закарпатські бджолярі працюють не покладаючи рук від появи першого цвіту і до снігопадів. Пасічники чудово орієнтуються на місцевості — їх можна розбудити посеред ночі, і вони розкажуть, у якому селищі можна розмістити пасіку, щоби бджоли зібрали мед з іван-чаю. До комендантської години — у темну пору, щоб не потривожити бджіл — пасічники встигають — горами! — завантажити вуликами джип та перевезти їх на обрану локацію.
Закарпатським бджолярам доводиться конкурувати не лише з підприємцями з інших регіонів та країн (і при цьому Україна серед топ-5 експортерів меду у світі!), а й з іншими біологічними видами! Проте вони точно знають, як оборонитися від ведмедя, щоб не напав на пасіку. А чи чули ви про Атлас пилку? Його пасічники Закарпаття створили 11 грудня 2024 року в Мукачеві спільно з EU4SmallFarms s продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (FAO).
Заявку на отримання географічного зазначення подала Закарпатська спілка пасічників «Срібний край». 24 липня 2024 року меди Закарпаття стали українським брендом.
Нагадаємо, що до продуктів з географічним зазначенням належать гуцульська овеча бриндзя, мелітопольська черешня та баранина Фрумушика та інші продукти.
Коментарі