Мед з характером: чим особливі закарпатські меди та чому це гордість України

меди Закарпаття
Фото: SHUBA

Французький сир рокфор, італійський парміджано реджано, грузинська вода боржомі… У кожній країні є свої унікальні продукти, які стали візитівкою народу, і через них ми пізнаємо його культуру. В Україні таким унікальним продуктом, серед інших, став мед. Ви скажете: «Але ж мед виробляють на всій планеті!» І так, і ні. Меди Закарпаття — це особлива історія. Розповідаємо, чим вирізняються закарпатські меди та чому вони отримали географічне зазначення.

На південному заході України, у південній частині Карпатських гір, де навіть малина та чорниці квітнуть по-особливому, серйозні та невтомні бджоли цілісіньке літо збирають нектар. Смак закарпатського меду — чи з іван-чаю, чи із суміші лісових трав — не переплутаєш із жодним.

На унікальні якості закарпатського меду впливає і те, з яких квітів його отримують, і кліматичні умови (різні сорти меду одержують на різних висотах Карпатських гір). І, звісно, найважливіший складник успіху — талант наших бджолярів. З 2024 р. меди Закарпаття мають географічне зазначення, тобто захищені законом як унікальний продукт, що виробляється лише в цій місцевості.

Меди Закарпаття: перше враження

Незалежно від того, з яких квітів закарпатські бджоли збирають нектар, але мед у невеличких прозорих слоїчках завжди матиме бурштиновий відтінок. Від світло-бурштинового до темно-бурштинового — на вигляд як дуже дорога коштовність. Бо насправді так і є!

Меди Закарпаття мають унікальний аромат гірських та лісових трав. А смаки наповнені виразними фруктовими нотами. Мед, зібраний з чорниці (яфин-мед), наприклад, на смак як дуже солодка чорниця. А мед травневого збору схожий на густий трав’яний чай.

Які закарпатські меди існують

Традиційних липових, гречаних чи акацієвих ти серед медів Закарпаття не побачиш. Проте перед початком літа у бджолиних вуликах уже достигає чорничний мед (місцеві називають його яфин-мед) і мед травневого збору.

Фото: SHUBA

А влітку натрапиш на високогірний збір, літній закарпатський збір чи мед з гірської малини. І, звісно, мед з іван-чаю.

Що на тебе чекає восени? Лісовий мед та унікальний мед Вейріха, нектар для якого отримують із сахалінського гірчака (сахалінської дикої гречки).

Атлас пилку і тайм-менеджмент — що можуть професійні бджолярі

Щоб отримати мед, за яким вишиковується черга, закарпатські бджолярі працюють не покладаючи рук від появи першого цвіту і до снігопадів. Пасічники чудово орієнтуються на місцевості — їх можна розбудити посеред ночі, і вони розкажуть, у якому селищі можна розмістити пасіку, щоби бджоли зібрали мед з іван-чаю. До комендантської години — у темну пору, щоб не потривожити бджіл — пасічники встигають — горами! — завантажити вуликами джип та перевезти їх на обрану локацію.

Закарпатським бджолярам доводиться конкурувати не лише з підприємцями з інших регіонів та країн (і при цьому Україна серед топ-5 експортерів меду у світі!), а й з іншими біологічними видами! Проте вони точно знають, як оборонитися від ведмедя, щоб не напав на пасіку. А чи чули ви про Атлас пилку? Його пасічники Закарпаття створили 11 грудня 2024 року в Мукачеві спільно з EU4SmallFarms s продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (FAO).

Заявку на отримання географічного зазначення подала Закарпатська спілка пасічників «Срібний край». 24 липня 2024 року меди Закарпаття стали українським брендом.

Нагадаємо, що до продуктів з географічним зазначенням належать гуцульська овеча бриндзя, мелітопольська черешня та баранина Фрумушика та інші продукти.

Коментарі

Наступна публікація

Ми використовуємо cookie

Cookie допомагають нам аналізувати трафік, персоналізувати контент та надавати функції соціальних мереж. Продовжуючи користуватися нашим сайтом, ви погоджуєтеся на використання cookie.