Аніс

Аніс — це спеція, а саме — насіння, отримане з однойменної рослини родини окружкових, до якої також належать кріп, коріандр, фенхель, кмин, петрушка. Він має солодкуватий смак та свіжий аромат, схожий з ароматом фенхелю, естрагону, лакриці та зірчастого анісу. Через схожість в ароматі та назвах аніс та зірчастий аніс часто плутають, однак це дві різні спеції, отримані з різних рослин.

Аніс вже давно використовується для ароматизації страв, напоїв та цукерок. Ще стародавні римляни готували пряники з анісовим насінням, які подавали в кінці застілля.

З насіння анісу також отримують олію, яка зокрема використовується у виробництві алкоголю. На анісовій олії настоюють самбуку, ракію, узо, абсент, горілки, анісові лікери, наливки тощо.

В кулінарії також використовується молоде листя анісу, коріння, стебла та відцвітлі китиці.

Чим корисний аніс

Насіння анісу багате на залізо, яке є життєво важливим для виробництва кров’яних тілець. Він також містить невелику кількість марганцю, ключового мінералу, який діє як антиоксидант і необхідний для обміну речовин. Ефірні олії, що містить аніс, можуть підняти настрій та зменшити симптоми депресії.

Яка енергетична цінність анісу

У 100 г анісу міститься:

• калорії — 337 ккал.
• білки — 17,6 г;
• жири — 15,9 г;
• вуглеводи — 50,02 г;
• клітковина — 14,9 г;
• цукри — 0 г.

Що готують з анісу

У кулінарії використовується ціле або мелене насіння анісу. Їх додають у чаї та відвари. Багато національних та регіональних кухонь мають рецепти кондитерських виробів з анісом. Спеція також додається у ковбаси, пепероні, випічку.

Свіже нарізане листя анісу додають у сирні пасти, соуси і салати, а коріння та стебла — у супи і тушковані страви.

Коли купувати аніс

Аніс доступний у продажу у відділах спецій протягом року.