Як зменшити кількість харчових відходів

Утім, якщо ти думаєш про свої відходи, мінімізуєш їх, шукаєш варіанти розпорядитися ними максимально корисно — тобі нагороди ніхто не вручить, між тим, саме така поведінка є запорукою формування здорового суспільства і правильного поступу держави в цілому, хай поки на рівні лишень сотень чи тисяч подібних тобі.

• Одна справа — мріяти про відпустку в теплій країні взимку чи гідну школу для своїх дітей, і геть інша — про правильне поводження всіх людей на планеті Земля з відходами. Бо відходи — це геть не красиво, а приділяти їм додатковий час — геть не цікаво.

Між тим зараз ми не маємо іншого виходу. Я не даремно сказала про теплі краї, кінець-початок року — традиційний період відпусток. І що маємо? Дані наукового журналу Advances in Atmospheric Sciences про рекорд тепла вод світового океану в 2021 році за весь період спостережень, а це з 155-го року. Мені знайомі звідусіль писали: яка ж вода тепла! Океани поглинають третину вуглецю, внаслідок чого деградують коралові рифи, зникають водні мікроорганізми, але вони не можуть нам про це сказати. А я можу: ми маємо прагнути нульових відходів, інакше будемо незабаром варитися в океані, як в пекельних котлах на картинках до твору Данте.

Все погано, але в цьому невеселому ланцюжку одне з лідируючих місць посідають харчові відходи, і я вам скажу, що зменшувати їхню кількість, а отже кількість вуглекислого газу і метану, який викидається внаслідок їх гниття, можна. Це реально і хіба ця надія — це не добре?!

Ви знали, наприклад, що після новорічних свят 1 мільярд гривень опинився на смітнику? Люди накупили зайвих продуктів, а в результаті це зайвий метан, вуглекислий газ, пожива для пацюків, засмічення наших старих каналізацій, наповнення полігонів, це марно витрачені ресурси — вода, земля, органічні добрива, бензин на перевезення, марна і зайва робота людей. Для виробництва одного буханця хліба потрібно 100 відер води, однієї курячої грудки — 54 відра, аби виростити одну картоплину — 6 відер. Викидаючи їжу — ми негативно і сильно впливаємо на довкілля, чого в умовах перегрівання планети просто не можемо собі дозволити.

Важливо планувати своє споживання, споживати розумно. От вам проста арифметика:

• 74% людей не складають список продуктів, коли ідуть до магазину
• 35% не планують своє харчування
• 24% не знають, що є в холодильнику, коли ідуть до маркету.

Ось вам одне головне просте правило, що треба робити, аби кількість харчових відходів зменшити: плануйте! І цікавтеся, що є у вас же в наявності. Я, наприклад, складаю меню на тиждень. Якщо були оладки з броколі, чому не поснідати сиром наступного ранку чи авокадо з червоною рибою, але потім запікати сирники чи гарбуз або печиво безглютенове до кави? Я планую і моя родина це вітає. Сніданків ми чекаємо, як і вечерь, як свята і завжди з нетерпінням. Що там у нас сьогодні на вечерю? А що завтра? Мммм. Смакота.

За підрахунками ООН, ще в 2019 році було викинуто 17% їжі, тобто аж мільярд тонн продуктів харчування. Разом з тим майже 700 мільйонів людей в цьому ж 2019-му не доїдали і на їжу випало 10% парникових газів. Хоча я зустрічала й інші цифри — третина їжі викидається, хоча інколи мені здається, що загалом окремі домогосподарства викидають половину! Тобто викидів від органічних відходів відповідно більше.

Отже, що робити? 

Купуйте стільки, скільки вам потрібно, уникайте імпульсивних покупок і по можливості купуйте свіжі продукти, але не мішками. Я розумію, у вас нема часу ходити через день на ринок чи в маркет, але на тиждень розрахувати ваші потреби і не купити зайвого точно реально. Прорахуйте порції, використовуючи мірні чашки для кускуса, рису чи макаронів. Творчо підходьте до решток їжі. Зів’ялі овочі — в блендер, соуси для сендвічів, тако, каррі, підливки і пасти — стільки всього можна з них зробити.

Станьте шеф-кухарями на ваших кухнях! Зараз тренд у провідних ресторанах приділяти увагу питанню запобігання харчових відходів. Також хочу порекомендувати простий лайфхак — зробіть морозилку вашим другом, щось можна заморозити надовго, як чорницю і ожину, ті самі томати чи зелень — вона ж не стоїть довго в стаканчику, відразу починає в’янути, так чому її відразу не заморозити — якості свої кріп і петрушка від того не втратять. Навіть коли ви не доїли щось в ресторані — попросіть загорнути з собою, з’їжте завтра чи заморозьте надовше. Це теж ознака розумного споживання.

Коли ти виписав, умовно, правила свого розумного споживання, став на шлях sustainable — далі просто живеш за звичкою, доводячи до автоматизму свій спосіб життя.

Минуло 5 днів після того, як пучок шпинату опинився в холодильнику? У блендер його — на смузі, салати, сендвічі, песто. Та ви не підозрюєте, які нові грані смаку він вам подарує.

Гарбуз, на щастя, стає модним продуктом в наших ресторанах, а ціна йому — «3 копійки». 3 місяці він легко зберігається в прохолодному місці, навіть без холодильника, якщо ж вже почистили і порізали, то три тижні. Але за три тижні проживіть смачне помаранчеве красиве життя! Суп, різото, лате зі спеціями, пироги, посмажити насіння, запекти шматочками.

Є величезна кількість способів, як щось приготувати креативне з овочів, перед тим, як вони зіпсуються. Той самий огірок 2 тижні відмінно лежить у відповідному відділенні для овочів, якщо порізали, то кілька днів. Гаспачо, сацікі, салат, сендвічі, водичка, настояна на огірках з кількома листочками м«яти — це смачно і корисно. Просто не треба забувати про варіації.

Якщо ж ви купили огірок на салат, кілька разів салат зробили, більше не хочеться, огірок лежить псується — то, ясно, ви його потім викинете. Але ваша фантазія, ваша увага до себе і до задоволення своїх гастрономічних смаків не дадуть огірку, шпинату, гарбузу опинитися на смітнику! Їм там не місце.

Відкриваю секрет! Кісточки риб в марлі в окріп — і смачніше бульйону чи основи для рибного супу буябез ви не знайдете. Так, потрібно ще рибки додати, але саме в кістках риби вітамін РР, який бере участь в усіх обмінних процесах, і хром, який посилює дію існсуліну. А кістки, з яких варять холодець по кілька днів, це ж диво для наших суглобів, природні ліки, кращих просто нема, шкода ця страва готується в родинах тільки на новорічні свята.

Так, відходи залишаються, але в значно меншій кількості і максимально використані. Вичавлені, я б сказала. Я вивчаю всі варіанти поводження з відходами і колись наштовхнулася на кухонний подрібнювач відходів, але я категорично проти нього. Це все одно не про зменшення відходів, а лишень про спосіб їх утилізації: подрібнили і замість сміттєвого бака кидаємо, пробачте, в унітаз. Але наші пострадянські системи не пристосовані до цього. Діспоузери — це розробка США, там каналізація може впоратися з органікою. Але в Україні — ні, хоча, як я сказала, насамперед не через інженерну зношеність, а саме через нераціональне поводження, на додачу ще воду витрачаємо, намагаючись змити салати чи печеню. Ні, це бридко, як не крути.

Німці і американці окремо збирають органіку і роблять з неї біомасу, яка іде на корм для тварин, або біогаз чи добрива в промислових масштабах. Ми наразі не маємо системи, але маємо чим пишатися.

«Україна без сміття» — соціальний проєкт, який має величезну сортувальну станцію в Києві — теж пропонує послугу забору органічних відходів. Однозначно, це варто робити, хоч і клопітно, і варто привчати людей, хоч і не всі донесуть у відповідне місце свою шкаралупу чи шкірки бананів. Але компостування суттєво зменшує обсяг відходів на полігоні. До того ж на продажі готового компосту можна заробити, продаючи його для організації міських газонів, квітників і навіть для вирощування продуктів. Але таких ініціатив мало, бо вони потребують клопоту, але не зроблять тебе мільйонером, тому я вважаю, ті, хто бере на себе таку відповідальність, як-от засновниця УБС Євгенія Аратовська, — справжні герої.

Людей треба стимулювати думати про розумне споживання, підштовхувати до нього, а починається воно саме з поводження зі своїми відходами. Менше сміття — красивіше довкола — щасливіші ми з вами!