Чи правда Оземпік, ліпосакція та препарати для схуднення допоможуть — відповідають експерти

Ці та інші питання, в черговому випуску другого сезону подкасту «Тіло говорить», обговорили сертифікована нутриціологиня та CEO сервісу The Body School Софія Рожко, і лікарка-хірургиня та науковиця Ірина Плюта, яка спеціалізується на баріатричній хірургії та вивчає, як психіка впливає на зайву вагу та ожиріння.

Що таке баріатрична хірургія

Чи справді баріатрична хірургія — це останній інструмент у боротьбі з вагою? І що насправді ховається за цим складним словом?

Баріатрична метаболічна хірургія — напрямок хірургії, який включає різноманітні оперативні втручання, що змінюють анатомію шлунку так, щоб людина менше вживала їжі та не хотіла їсти. Інколи це впливає на засвоювання речовин, а часто — на весь метаболізм.

Тобто, грубо кажучи, людина менше вживає їжі, але не страждає від цього, бо не відчуває голоду. А якщо вона ще й має якісь метаболічні порушення, вони приходять в норму через те, що не все засвоюється або модифіковано засвоюється в організмі.

А як це виглядає технічно? Що саме ви робите, що людина менше хотіла їсти й щоб в її організмі змінювались метаболічні процеси?

Ну, почнемо з того, що це не просто якась одна процедура, а ціла градація оперативних методів — від м’яких до радикальних.

Найпростіший — це встановлення внутрішньошлункового балона. Тобто ми ендоскопічно розміщуємо кульку в шлунку, яка там займає певний простір, створюючи додатковий ефект насичення. Людина не хоче їсти, дотримується рекомендацій та може скинути до 20% зайвої ваги ще за період установки.

Складніші операції виконують лапароскопічно — через проколи передньої черевної стінки. Суть та сама: змінюємо анатомію шлунка, щоб зменшити кількість споживання їжі. Наприклад, резекція шлунку зменшує його об’єм. А ще є бандажування, коли ми встановлюємо спеціальне кільце, яке перетискає шлунок на певній відстані від стравоходу, зменшуючи таким чином його об’єм.

Найскладніший метод — це шунтування. Тут ми змінюємо і об’єм шлунку, і метаболічні властивості, перекроюючи всю анатомію шлунково-кишкового тракту. Існують комбіновані процедури, що поєднують зменшення з метаболічним впливом — але це тільки за наявності необхідних саме для такого методу показів.

І це справді допомагає зменшити апетит у людини?

Залежно від способу зменшення шлунка результати відрізняються. Розповім про найпопулярнішу операцію у світі — резекцію шлунка, або поздовжню резекцію. Є багато синонімічних назв цього втручання, але суть одна: ми зменшуємо об’єм шлунка, забираючи саме ту частину, де найбільше продукується гормон грелін, який відповідає за відчуття голоду.

Людина з’їдає невеликий об’єм їжі, маленький шлунок розтягується, барорецептори напружуються і сигналізують: «Здається, я вже наївся». Немає звички їсти часто через голод, який турбує багатьох. А голоду просто немає — 90% греліну синтезується саме в тій частині шлунка, яку ми видалили.

Тому людина може дотримуватись усіх рекомендацій лікаря без страждань та поступово змінювати свої харчові звички.

Така операція справді популярна — це топ-1 за поширеністю у світі. Та й серйозних ускладнень небагато. А вже за перші два роки можна скинути до 90% зайвої ваги.

Які є методи схуднення

Якщо говорити про три популярні підходи в боротьбі з зайвою вагою — баріатричну операцію, ліпосакцію і прийом GLP-медикації (наприклад, Вігові, Сексенда, Оземпік) — чи можна розставити їх за рівнем інвазивності та ефективності? І головне, чи існують чіткі показання або симптоми, за якими можна рекомендувати той чи інший метод?

Світова практика показує тенденцію до комбінування цих методів, бо лише разом вони дають найкращий результат.

Розглянемо на прикладах. Ін’єкційні препарати дають можливість схуднути приблизно на 30% від зайвої ваги протягом перших двох років — саме за цей час пацієнт виходить на максимальну дозу. А от баріатрична операція забезпечує від 40% до 90% втрати зайвої ваги. Тому ми першочергово обираємо баріатричну операцію для пацієнтів, яким треба терміново схуднути — тих, у кого є високий ризик серцево-судинних ускладнень або метаболічних порушень, які не компенсуються медикаментами.

Баріатрична операція — це як ліфт: зайшли та швидко піднялися на необхідний рівень метаболізму. Ін’єкційні препарати діють повільніше і підходять не всім.

Градація того, який метод якому пацієнту потрібен визначається за індексом маси тіла: для баріатричної операції такий показник повинен бути не менше 35, але при неефективності всіх інших методів схуднення. Для ін’єкційних препаратів — від 28. І такий метод не лише сповільнює евакуацію їжі, а й покращує сприйняття інсуліну, коригуючи метаболічні порушення в організмі.

Ви зазначали, що баріатрична операція, зокрема зі зменшенням шлунка і зниженням рівня греліну, має небагато побічних ефектів і дозволяє вести повноцінне життя. Чому ж її не рекомендують людям з незначною зайвою вагою (наприклад, до 10 кг) та ІМТ нижче 35? Яке обґрунтування існування цього порогу, і що саме він означає?

Будь-яке оперативне втручання — це завжди питання ризиків. Я про це завжди говорю на первинних консультаціях. Ми не проводимо операцію без показань.

Хірурги ж не видаляють апендикс чи жовчний міхур без показань? Так і ми не зменшуємо шлунок без показань. За міжнародними стандартами прописані чіткі покази, бо ризики операції можуть перевищувати отриману користь.

Умовно кажучи, щоб скинути 10 зайвих кілограмів, ми не повинні ризикувати післяопераційною кровотечею, інфекційними ускладненнями, тромбозами, ризик яких підвищується внаслідок оперативного втручання. Видалити шлунок здається нескладно, але є ризики, які треба враховувати. Схуднути на 10 кілограмів і отримати ускладнення — це речі абсолютно несумісні.

Тому ми все робимо виключно за показаннями. Якщо пацієнт приходить з недостатнім індексом маси тіла, відмовляємо. Рекомендуємо модифікацію способу життя, перегляд свого харчування, фізичну активність, розбираємо психологічні фактори.

Лише за умови неефективності всіх цим методів, під наглядом, протягом шести місяців повертаємося до питання, можливо, з ін’єкційними препаратами, і тільки потім — до баріатричної операції.

Тобто це не спонтанне рішення, що якщо сьогодні у мене ПМС і я в цей ПМС зрозуміла, що мені вже давно пора скидати вагу, я записуюсь на консультацію до баріотричного хірурга й завтра мені назначають операцію. Це так працювати не буде?

Абсолютно ні, так не працює. Я дуже прискіплива у цих питаннях. Адже такий метод схуднення дуже легко дискредитувати через неправильний підхід до нього. Існує дуже багато різних стигм стосовно методу баріотричної хірургії, але якщо його застосовувати виключно за показами у правильного пацієнта з класним супроводом, то він завжди ефективний.

Тому давайте не будемо робити так, щоб цей метод працював неправильно або не за показами.

Кому підходить ліпосакція

Окей, у нас є три основні підходи: баріатрична хірургія для людей з ІМТ понад 35, GLP-медикація — для тих, у кого ІМТ понад 28, і ліпосакція, яку багато хто сприймає як швидкий спосіб позбутися жиру. Але з ліпосакцією часто плутають ситуацію — наприклад, люди з інсулінорезистентністю чи передіабетом думають, що просто видалення жиру покращить їхні показники, хоча дослідження показують, що це не так, бо вісцеральний жир ліпосакція не зачіпає. Чи часто ви бачите у своїй практиці, що пацієнти після ліпосакції звертаються до баріатричної операції або навпаки — після операції йдуть на ліпосакцію, щоб покращити вигляд тіла? І як би ви порадили людям розібратися, що саме їм підходить?

Ліпосакція є інструментом для того, щоб прибрати зайві відкладення зовнішнього жиру в підшкірній жировій клітковині. Але пам’ятайте, що відкачати можна не більше 3-5 літрів жиру. Це досить багато, але насправді це практично не буде суттєво впливати на обмін речовин в організмі.

Тому що все одно в нас залишається ожиріння внутрішніх органів. Наше серце все одно буде страждати від зайвих кілограмів. Наша печінка не буде краще працювати від того, що в нас менше відкладень жиру зовні.

Якщо людина не змінює свій спосіб життя, якщо вона не коригує свою харчову поведінку — ці зайві кілограми дуже швидко повертаються в інших місцях, а інколи навіть в тих самих, де була проведена ліпосакція.

І, звісно, якщо ми знову ж таки починаємо харчуватися неправильно, то об’єми можуть повернутися. Пам’ятайте, що ми в першу чергу повинні думати про здоров’я, бо без здоров’я внутрішніх органів не буде зовнішньої краси. А ліпосакція якраз більше про зовнішність.

Вона можна доповнити процес схуднення, прибрати справді зайві відкладення жиру в тих ділянках тіла, де це дуже складно зробити самостійно.

Але цей метод класний тільки для візуального покращення нас. І знову ж таки, пам’ятайте, що індекс маси тіла тут також важливий.

Наприклад, пацієнтам з індексом маси тіла 40 і вище ліпосакція може навпаки нашкодити. А все тому, що жирова тканина є ендокринним органом і часто, коли ми перевищимо об’єм відкачаного жиру під час операції, то можемо нашкодити нашому здоров’ю.

Але чому, якщо ми відкачуємо жир ліпосакцією, у нас не покращується стан печінки та серця?

Тому що ми відкачуємо локально, а жир, який є в печінці, який є в сумці навколо серця, він залишається. І їм все одно складно працювати. Навіть враховуючи, що тіло трошки менше на декілька сантиметрів в талії чи будь-де. Тому по суті вони не змінюються, на жаль.

Чи є безпечними препарати для схуднення

Ліпосакція — лише косметика, а GLP-препарати лікують ожиріння і діабет 2 типу. Якщо людина приймає GLP без змін у способі життя й без побічних ефектів — чи безпечно це в довгостроковій перспективі? Які ключові ризики варто враховувати?

Ці препарати потрібно використовувати тільки під наглядом лікаря, оскільки не всі механізми їхньої дії вивчені до кінця. До того ж є декілька основних правил, яких варто дотримуватись при прийманні GLP-медикаментів.

Перше — обов’язкова саплементація. Потрібен регулярний контроль організму та показників. Варто додатково приймати добавки та вітаміни, оскільки не всі поживні речовини з їжі повноцінно засвоюються.

Друге — якщо маєте хронічні захворювання і постійно приймаєте препарати для шлунково-кишкового тракту (ШКТ), наприклад, при виразковому коліті чи хворобі Крона — будьте готові коригувати дозування основної терапії. Але без лікарського нагляду — жодного кроку.

І пам’ятайте: при прийомі цих препаратів ми швидко худнемо завдяки тому, що першими зникають м’язи. Тому про м’язову масу треба піклуватися змолоду. Адже без достатньої кількості білка через 10 років можна залишитися з мінімальним об’ємом м’язів і повільним метаболізмом. У такому стані не допоможуть ні препарати, ні фізичні навантаження — просто не буде ресурсу для росту м’язів.

Також потрібно обов’язково слідкувати за мінералізацією кісток. Адже в момент схуднення за допомогою ін’єкцій може вимиватися кальцій через метаболічні процеси, які також ще не до кінця вивчені.

Підсумовуючи: потрібно доїдати добову калорійність, навіть за відсутності апетиту. Не хочеться їсти — все одно їжте. Адже кілька днів голодування — і апетит зникає повністю. Через тиждень починають зникати м’язи, через місяць — важко підняти руку. А далі — незворотні метаболічні зміни.

А ще вам точно доведеться коригувати показники роботи внутрішніх органів. Адже є список можливих наслідків для організму:

• хронічний панкреатит;
• захворювання нирок;
• онкологічні проблеми щитоподібної залози.

Особливо людям із генетичною схильністю потрібен пильний контроль.

• І найголовніше — доїдати нутрієнти. Не хочемо — не їмо. Не їмо — не засвоюємо. Це — ідеальна формула для розвитку дефіцитних станів, які важко піддаються корекції у майбутньому.

Наскільки небезпечно самостійно починати прийом ін’єкційних препаратів для схуднення — скажімо, щоб компенсувати шкідливі звички чи «полегшити життя»? Якщо уявити шкалу від 1 до 10? І які можуть бути наслідки, особливо при неконтрольованій втраті м’язів та інших ризиках для здоров’я?

Складно визначити універсальну шкалу ризиків для всіх пацієнтів, але я б оцінила це десь на п’ятірку. Нам здається, що небезпека на один-два, але ми не усвідомлюємо справжніх довгострокових наслідків.

• Для деяких пацієнтів це справді десятка — коли препарати використовують без показань, заради одного зайвого кілограма чи просто для вигляду при нормальній масі тіла.

І при відміні препарату не забувайте: він постійно вводиться з організму. Коли ми перестаємо його приймати, то організм не продовжує виробляти його самостійно, хоча це аналог природного гормону. І дуже швидко на місці втраченої м’язової маси, де утворилися вільні проміжки, жирові клітини знову набирають форму та збільшуються в об’ємі.

Тож якщо для когось важливий зовнішній вигляд і тому вони погоджуються на прийом цих ліків, не забувайте: внутрішні органи не можуть здуватися-роздуватися як кулька. Це матиме наслідки для організму.

Такі препарати потрібно використовувати пожиттєво, якщо не хочете відкатів у вазі, а найгірше — у здоров’ї. Жирова тканина наростає там, де для цього є сприятливе середовище.

Є й інші наслідки, про які скоро дізнаємося більше — дуже мало часу минуло від початку використання цих препаратів.

Як ви оцінюєте роль GLP-препаратів у профілактиці метаболічних захворювань на ранніх етапах ризику — наприклад, при вісцеральному жирі чи переддіабеті? І чи варто перед початком терапії проводити глибшу діагностику (МРТ, аналіз складу тіла), а не спиратися лише на вагу?

Так, бо організм — це така біохімічна машина, яка не може зупинитися, вона постійно працює. І ми створюємо постійно якісь нові випробування, а ось ці випробування з великими плюс на вагах, мінус на вагах — для нас це цифра. Для організму це дуже суттєвий стрес і зміни, які йому треба переварити.

І він переварює, як може, як в нього виходить. А нам треба працювати, щоб йому допомагати все-таки.

Про задоволення від їжі та життя

Як ви думаєте, чому після баріатричної операції та GLP-медикації людина може втратити радість від їжі, і як із цим працювати з психологічного погляду? Чому, на вашу думку, так відбувається? Як працює цей розрив між фізіологічним голодом і психологічним бажанням їсти? І як у таких випадках можна підтримати людину, щоб вона не втратила зв’язок із задоволенням від їжі?

Їжа — це не просто калорії. Часто вона — спосіб заглушити емоції, пережити стрес, відволіктись. Але якщо постійно «заїдати» почуття, проблема нікуди не зникає. Один мій пацієнт два роки був на GLP-препаратах, але продовжував їсти до болю в шлунку — не від голоду, а щоб відчути щось. Допомогла лише баріатрична операція плюс психотерапія — і результат: мінус 120 кг. Бо суть не лише в апетиті, а в глибших процесах.

Якщо їжа — єдине джерело радості, варто замислитися. Операція — не чарівна паличка, а частина шляху. І без роботи з емоціями вона — лише тимчасове рішення.

Чи можна сказати, що незалежно від того, який метод лікування ожиріння чи зайвої ваги людина обирає — ліпосакція, ін’єкції чи баріатрична операція — у будь-якому випадку без комплексного підходу з харчуванням, спортом і психологічною підтримкою ніяк не обійтись? Це реалії, з якими варто рахуватися всім, хто хоче змінити своє тіло і здоров’я?

Це база. Все, про що ми говоримо — додаткові інструменти. І це справді ефективні інструменти, які допоможуть людині за наявності показань. Але застосовувати їх потрібно для зміни способу життя, ставлення до їжі, фізичної активності. Це треба грамотно інтегрувати у своє життя.

Якщо ми не змінимо фокус у житті — буде рецидив ваги, знову рецидив ожиріння і розмови про неефективність методів. На них покладають багато відповідальності, а вся відповідальність на нас.

І наостанок, у нас є традиція — наприкінці кожного епізоду ми просимо експерта назвати одну просту корисну звичку, яку наші слухачі можуть застосувати у своєму житті вже сьогодні. Що б ви порадили нашим слухачам, щоб допомогти їм тримати здоров’я і баланс кожного дня?

Залишатися в тиші з собою. Хоча б на 5 хвилин щодня. Тому що все, про що ми говоримо, це все про повернення до себе, до своїх відчуттів. І що б ми не робили, поки ми не налагодимо зв’язок із собою, нічого не вийде.

Про подкаст «Тіло говорить»

Подкаст «Тіло говорить» — це розмова про їжу, спорт, ментальне та фізичне здоров’я.

Ведуча — сертифікована нутриціологиня Софія Рожко, CEO The Body School — сервісу, що формує стосунки з тілом та їжею.

У The Body School допомагають коригувати вагу та комплексно дбати про свій стан, щоб почуватися здоровими і сповненими сил.

Гості подкасту — лікарі та фахівці різних галузей, які діляться рутинами для суттєвого покращення нашого здоров’я та якості життя.

Випуск про методи схуднення спільно із Сільпо Хелс можна послухати тут.