Ревінь
Весняна начинка для пирогів і основа прекрасних соусів.
Що таке ревінь
Молоді стебла ревеню навесні — прекрасний і вітамінний інгредієнт для приготування пирогів, тартів, соусів до м’яса і компотів.
Зовні нагадуючи лопух, ревінь насправді є далеким родичем гречки, і якщо ви придивитеся до його цвіту, то легко помітите схожість. З ботанічного погляду це овоч, але, наприклад, у США його можуть класифікувати і як фрукт.
У кулінарії використовуються тільки стебла ревеню, а коріння та листя рослини токсичні. Стебла мають в середньому довжину від 20 до 40 сантиметрів та колір від світло-рожевого до рубіново-червоного біля кореня і салатовий угорі. У ревеню терпкий і в’язкий смак, тому його часто готують із цукром та корицею.
Яка енергетична цінність ревеню
Ревінь — не той продукт, який їдять заради білка чи ситності. Його цінність в іншому: у стеблах багато води, мало калорій, є клітковина, органічні кислоти, вітамін K, вітамін C і рослинні антиоксиданти.
У 100 г сирого ревеню в середньому міститься:
- вода — 93–94%;
- білки — 0,8–0,9 г;
- жири — 0,2–0,3 г;
- вуглеводи — 4,5 г;
- цукри — 1,1 г;
- клітковина — 1,8 г;
- калорії — 21 ккал;
- кальцій — 86 мг;
- калій — 288 мг;
- магній — 12 мг;
- фосфор — 14 мг;
- натрій — 4 мг;
- залізо — 0,22 мг;
- цинк — 0,1 мг;
- марганець — 0,2 мг;
- селен — 1,1 мкг;
- вітамін C — 8 мг;
- вітамін K — 29,3 мкг;
- вітамін A — 5 мкг;
- вітамін E — 0,27 мг;
- фолати — 7 мкг;
- холін — 6,1 мг.
Дані про вміст поживних речовин у ревені можуть трохи відрізнятися залежно від сорту, стиглості та джерела підрахунку, але загальна картина така: ревінь містить багато води, мало калорій, трохи клітковини, а серед мікронутрієнтів найбільше вирізняються вітамін K, калій і кальцій.
Клітковина в ревені підтримує травлення і робить страву більш збалансованою, особливо якщо ви додаєте його до каші, йогурту, крамблу чи пирога з цільнозерновим борошном. Харчова клітковина загалом важлива для роботи травної системи та може впливати на відчуття ситості.
Вітамін K — одна з помітних поживних речовин у ревені. Він потрібен організму для нормального згортання крові й бере участь у процесах, пов’язаних зі здоров’ям кісток. Тому ревінь можна вважати хорошим сезонним доповненням до раціону, хоча не варто подавати його як “ліки” чи продукт із миттєвим ефектом, пишуть дослідники.
Кислуватий смак ревеню пов’язаний з органічними кислотами, і саме вони роблять його таким вдалим у десертах: він врівноважує цукор, вершкові креми, морозиво, безе, солодке тісто й полуницю. Але є нюанс: через природну кислотність ревінь майже завжди готують із цукром або солодкими ягодами, тому користь страви сильно залежить не тільки від самого ревеню, а й від того, скільки цукру ви додали.
Ще одна перевага ревеню — рослинні антиоксиданти, зокрема поліфеноли та пігменти, які відповідають за червонуватий колір стебел. Саме тому яскраві червоні стебла цінують не лише за вигляд у пирогах і компотах, а і як частину різноманітного рослинного раціону. Водночас важливо пам’ятати: їстівні тільки стебла ревеню, а листя не використовують у їжу через високий вміст оксалатів.
