Як виникло свято Покрови: маловідомі факти та старовинне меню
1 жовтня в Україні відзначають свято Покрови Пресвятої Богородиці. Його можна назвати одним із «найбільш українських» свят. Розповідаємо, що про нього знають історики й легенди та як його смачно відсвяткувати зі старовинним меню — рецептами української кулінарної спадщини.
З ворогів у найвідданіші шанувальники
Легенди пов’язують походження свята Покрови із нападом на Константинополь. І «поганцями» в цій історії виступаємо сами ми, точніше, воїни-руси на чолі з Аскольдом, які прибули захопити місто на Босфорі 860 року.
Налякані нападом Константинопольці стали молитися у Влахернській церкві, що стояла біля імператорського палацу. Тут було кілька образів Богородиці. Один із них — мозаїка Оранти. Саме цей образ пов’язують із чудом Покрови.
Почувши молитви, Богородиця, за легендою, явилася перед людьми та вкрила їх своєю покровою — омофором, а руси зазнали поразки в бою. За одним із переказів, Аскольд був настільки вражений дивом, що він і його дружинники охрестилися.
Візантійці запровадили свято Покрови у пам’ять про захист від ворогів. А коли Візантії не стало, свято продовжило жити на землях України, де досі є одним із найшанованіших. Покрова — свято всіх українських захисників і захисниць.
Цікаві ідеї: Святкове меню на День захисників і захисниць України
Росія створила свій міф про походження свята
У російських джерелах можна прочитати, що культ Покрови на Русі пов’язаний з Андрієм Боголюбським. Мовляв, саме цей князь, який організував перше в історії Русі розорення Києва, збудував церкву Покрова на Нерлі поблизу Суздаля і тим самим започаткував святкування Покрови.
Як кажуть історики, насправді культ Покрови — Божої Матері в образі захисниці — почав зароджуватися іще з хрещенням Русі. Охрестившись у Корсуні й одружившись із візантійською принцесою Анною, Володимир Великий, серед багатьох інших «трофеїв», привіз звідти в Київ і візантійські богородичні ікони. Так кияни познайомилися, зокрема, з образом Богородиці Оранти — тобто молільниці, що звертається до Бога, щоб захистити людей.
Невдовзі Богородиці присвятили й першу кам’яну церкву Київської Русі — Десятинну. А за сина Володимира, Ярослава Мудрого, Оранта прикрасила головний храм Києва — Софійський собор.
Що ж до церкви на Нерлі, то первісна присвята храму залишається невідомою, лише згодом вона була названа Покровською, очевидно у 18 столітті, пишуть історики.
Це цікаво: Що насправді їли й пили заможні козаки
Своє власне чудо
Невдовзі Київська Русь «отримала» своє власне чудо, завдяки якому образ Богородиці-покровительки й захисниці утвердився тут остаточно.
За переказами, Мати Божа, явившись у видіннях різним людям, звеліла збудувати в Києві храм у своє ім’я, і явила його майбутній образ. Так біля київських печер було збудовано Успенський собор, що стало початком розбудови Києво-Печерської Лаври.
За легендами, напрестольна ікона Успенського собору походила з тих самих Влахерн.
Історики стверджують: культ Покрови почав дуже інтенсивно розвиватися по монгольській навалі. Саме в цей час виникають численні містечка з назвами Покровське, Покров, будуються Покровські церкви, пишуться ікони Покрови. Водночас Богородичний оборонний культ поширився в польській і литовській культурі.
Покрова була одним з найголовніших свят запорозьких козаків. Це свято також вважається днем створення Української повстанської армії. А з 2014 року Покрова збігається з Днем захисників і захисниць України. Богородицю в образі Покрови в Україні шанують як покровительку українського війська, а також усіх людей — Покрова захищає їх від ворогів.
Це смачно: Смажені козельці — відроджена українська страва
Що готувати на Покрову
На Покрову українці традиційно накривали щедрий стіл. По-перше, улюблене свято. По-друге, з Покрови розпочинався весільний сезон, і дівчата демонстрували кулінарну майстерність нареченим. По-третє, на Покрову влаштовували громадські обіди для бідних — намагалися накормити всіх, хто того потребував.
Оберіть одну чи кілька старовинних українських страв, щоб посмакувати ними на одне з «найбільш українських свят».
Товченики — смачна історія нашої країни
Відомі ще за старих часів товченики — це фрикадельки, які готують з м’яса або риби з борошном і овочами. Інгредієнти розтирають у ступі, що і стало основою для назви страви.
ПереглянутиКартопляні палюшки з бринзою — давня українська страва
Палюшки — наша стародавня страва. Готуються з відвареної картоплі та за текстурою дуже схожі на ліниві вареники.
ПереглянутиМ’ясні січеники — українські рублені котлетки
Приготуйте м’ясні січеники, автентичну українську страву, які по факту є котлетками із січеного м’яса. Цим рецептом для телеканалу «Кускус» поділилася головна редакорка SHUBA й авторка кулінарного блогу «Котлетка» Маша Сердюк.
ПереглянутиВерещака по-дніпровськи: український хіт
Українська кухня багата на незвичні та колоритні страви. Сьогодні SHUBA знайомить вас з однією з них, з верещакою по-дніпровськи — свинячою грудинкою, обсмаженою до рум’яної скоринки, а потім запеченої у буряковому квасі. Смакуймо разом!
ПереглянутиКочунятина зі свинячих ніжок — рецепт наваристого холодцю
Наваристий домашній холодець із дивовижною назвою кочунятина — смачна страва зі свинячих ніжок. Застигає без желатину, буквально розтає в роті. Ваші гості будуть у захваті від такого частування!
ПереглянутиБанош на вершках зі шкварками, грибами та бринзою — рецепт з любов’ю
Банош можна готувати тільки з любов’ю. Інакше і страва не вдасться, і Говерла не підкориться.
ПереглянутиЯк готувати куліш: осучаснений рецепт знаменитої козацької страви
Козацькі страви не відійшли в минуле, як і чумацькі. Вони продовжують жити з нами, адаптуючись до нових епох. Ми з вами маємо нагоду скуштувати чудовий куліш, який козаки й чумаки варили в походах, але так, як варили б його ми нині на своїй кухні. Переосмислює кулінарну спадщину на новий лад гастроблогерка Дарина Силіна.
ПереглянутиКозацька щерба: рибна юшка на всі часи
Козацька кухня — це пісня, яку хочеться підхопити та співати ще і ще. Сьогодні SHUBA розповість вам про славетну козацьку рибну юшку, яку прийнято було в старі часи готувати між походами.
ПереглянутиЛазанки: рецепт смачної української страви від шефа
Львівський шеф-кухар Юрко Кошик ділиться рецептом давньої української страви «лазанки» у сучасній інтерпретації. Кажуть, що походить вона від італійської лазаньї. Для приготування нам знадобиться борошно з твердих сортів пшениці.
ПереглянутиДанина традиціям: душенина з капустою і яблуками
Душенина з капустою і яблуками — проста і нехитра українська страва, яка добре підійде для гарячої вечері у холодний осінній або зимовий день.
ПереглянутиЗакарпатський бограч — перевірений домашній рецепт
Цей закарпатський бограч завжди виходить смачним, наваристим і дуже ароматним, адже готується за перевіреним домашнім рецептом. Він ідеальний для приготування на вулиці, на відкритому вогні.
ПереглянутиЗабута великодня страва з Поділля — м’ясна паляниця «Начинка»
Виявляється, на Великдень готують не лише солодку паску! Приголомшливо смачна м’ясна паляниця з хрумких прісних коржів та вареної курятини й свинини — окраса святкового столу. Цю страву пам’ятають ще наші бабусі. А ми охоче відродимо традицію Поділля та спечемо «начинку»!
ПереглянутиПухкі вергуни на кефірі — українські ласощі
Вергуни — традиційні українські смаколики, які готуються з борошна, яєць, цукру на сметані чи кефірі. Але вергуни не запікають у духовці, а обсмажують у киплячій олії. Щось на кшталт пончиків.
Переглянути