Їжа як мистецтво: як художниця Світлана Шоломіцька знаходить баланс у щоденних ритуалах

Їжа як натхнення

Ви художниця — чи впливає ваше відчуття форми, кольору і текстури на те, як ви подаєте їжу вдома?

Мої професійні відчуття впливають фактично на всі аспекти життя. На подачу їжі, звісно, теж. Однак вдома я більше відповідальна за споживання, ніж за приготування й подачу. Повільно й усвідомлено, споглядаючи текстури і смак їжі, — це смак до життя. Це важливо.

Чи бувало таке, що їжа надихала вас на нову керамічну форму або фактуру?

Їжа — один із базових компонентів нашої культури. Образ хліба, наприклад, з його підрум’яненою скоринкою надихає на створення пухких форм і смачних кольорів.

Зелений колір — дуже актуальний після довгої та складної зими, він точно перегукується з першою свіжою зеленню весни.

Те, що ми маємо на нашому столі, насичує не тільки наш організм, а й серця. Я в цьому впевнена.

Раціон мисткині

Які ваші green flags у їжі, що одразу викликає довіру та апетит? А які red flags змушують відкласти виделку ще до першого шматочка?

Зелені прапорці: печене і відварне, коли продукти не оброблені термічно і зберегли свою структуру й колір. Нехай овочі краще будуть аль денте, ніж перетворені в суцільне пюре. Червоні ж прапорці — це все, що має надлишкову жирність, смажене в олії, має доданий цукор або готові соуси, наприклад.

Яка ваша улюблена хелсі-страва, поділіться рецептом.

Моя улюблена страва — це каша «Артек». Загалом значний відсоток мого раціону — це каші, що дає змогу витримувати робочі навантаження й тримати фізичну форму. Адже робота з глиною — не тільки когнітивна, а й фізична.

Маленькі ритуали

Чи є у вас ритуал їжі, який заспокоює і повертає в момент?

Я не виходжу з дому без сніданку — це мій священий ритуал щодня. Довгі вуглеводи, що даватимуть енергію, плюс яйце або м’ясо з консервованим горошком або кукурудзою — смак, що налаштовує мене на добрий лад, а вже тільки потім міцна кава в парку.

Не тільки робота руками з глиною допомагає зберігати баланс і менталочку, а й харчові звички. Вчасно і збалансовано їсти, гуляти на свіжому повітрі, тренуватися в залі двічі на тиждень і, звісно ж, сон — лягати не пізніше 11 вечора.

Я вже як дід намагаюсь о дев’ятій вечора бути в ліжку, щоб мати трохи часу на добру книжку. Зараз дуже важливо створювати собі острівці передбачуваності, тому режим — наше все у цій буремній реальності.

У наших реаліях дуже важливо зберігати внутрішній баланс. Що допомагає вам повертати ментальний спокій? Яку роль у цьому відіграє ручна робота з глиною?

Внутрішній баланс мені допомагають зберігати прості справи. Наприклад, прибирання. Тут я дотримуюсь правила маленьких кроків: робити щось, розділяючи це на маленькі «досягнення» і, звісно ж, хвалити себе за них.

Робота руками неабияк помічна для нашого мозку, адже це розвиває дрібну моторику, що нерозривно пов’язана з нашими когнітивними здібностями. Сам контакт із натуральними матеріалами вже корисний для здоров’я, адже активує сенсорні рецептори під час роботи з пластичною масою. Та й створення об’єктів допомагає справитися з емоційною напругою, повернути собі трохи контролю. Саме трохи, бо кераміка, звісно, досі мене дивує тим, що в цій сфері все може піти не по плану.

Хоча й вважається що арттерапія заспокоює, та, напевно, тільки тоді, коли арт — це не ваша робота (сміється, — прим.ред.).

Який вигляд має ваш «ресурсний стан», і що допомагає в нього повертатися?

Ресурсний стан для мене — це коли хочеться щось робити, бо найгіршим для себе вважаю емоційне оніміння, коли нічого не хочеться. Треба дбати про себе, а за необхідності звертатися по професійну допомогу.