«Дістаю готову страву й не думаю, що приготувати». Блогерка Оля Шрамко про мілпреп

Оля Шрамко — блогерка, що розповідає про саморозвиток і дисципліну

Коли вперше спробувала мілпреп

Уперше я спробувала готувати їжу наперед десь тоді, коли робота почала займати 70% мого дня. Постійно не вистачало часу ні на нормальне приготування, ні на адекватне харчування. Я їла або щось швидке й не дуже здорове, або взагалі пропускала прийоми їжі. Це почало відбиватися на енергії, настрої і загальному самопочутті.

Хотілося мати більше контролю над тим, що я їм, і при цьому не витрачати години щодня на кухні.

Так я прийшла до ідеї готувати все на кілька днів уперед, щоб мати під рукою вже готові повноцінні страви й не хвилюватися про це кожного разу.

Як мілпреп змінювався з часом

Спочатку все було доволі хаотично, я просто готувала те, що було під рукою. Наприклад, рис, курку й салат, і їла це два дні поспіль.

Це було не дуже смачно, швидко набридало, але я вважала, що вже роблю щось корисне для здоров’я. Згодом я почала більше розуміти, як поєднувати продукти, щоб було не лише зручно, а й смачно. Змінила підхід і тепер готую кілька різних страв за годину-півтори (сніданок, обід, вечеря й перекус).

Також зараз я почала планувати харчування на тиждень, розписую всі раціони наперед і одразу складаю список продуктів на тиждень. Так дуже зручно.

Скільки часу займає мілпреп

Мілпреп я починаю зі складання раціонів: зазвичай у неділю прописую все на тиждень та складаю список продуктів, які потрібно докупити. Іду на продуктовий шопінг суто за списком — так він займає менше часу й економить гроші, бо не купую нічого зайвого.

Удома розкладаю продукти, які буду використовувати в раціонах на два дні та починаю по черзі готувати всі страви. Таке приготування займає годину-півтори.

Як плануєш меню на тиждень

Мій головний принцип — це баланс. Я завжди намагаюся, щоб у кожному прийомі їжі були джерела білків, вуглеводи, жири та клітковина. Враховую свій графік і активність: якщо знаю, що тиждень буде напруженим, роблю більше ситних і простих для розігріву страв. Якщо маю більше часу, залишаю місце для експериментів. Також не забуваю про перекуси — зазвичай у мене це чіа-пудинги.

Щоб їжа не набридала, намагаюся щотижня змінювати хоча б пару основних інгредієнтів і пробувати нові рецепти.

Бувають ситуації, коли плани змінюються. Якщо розумію, що не встигну з’їсти все, то частину просто заморожую. Багато страв чудово зберігаються в морозилці й потім можуть виручити в найбільш неочікуваний момент.

Якщо ж якась страва вже не «заходить», я намагаюся перетворити її на щось нове: додаю соус, запікаю з сиром, змішую з іншим гарніром. Іноді можу просто зробити паузу, піти десь поїсти або приготувати щось інше, щоб не було відчуття, що я себе змушую.

Коли мілпреп не спрацював

Так, і не один раз. Був період, коли я просто втомилася від одноманітних страв і почала сприймати приготовану їжу як певне зобов’язання. Не хотілося її їсти, вона не приносила задоволення.

Після цього я зробила перерву та переосмислила свій підхід. Зрозуміла, що справа не тільки в практичності, а й у тому, щоб їжа була смачною, різноманітною та відповідала моєму настрою. Тепер намагаюся готувати з урахуванням своїх вподобань, настрою і сезонних продуктів.

З чого почати мілпреп

Я б порадила не намагатися охопити все й одразу. Почати можна з приготування лише обідів на два дні, наприклад, крупа, білок і овочі, або спробувати підготувати один універсальний соус і кілька варіантів основних інгредієнтів, щоб міксувати їх між собою.

Важливо не обмежувати себе й не намагатися наслідувати ідеальні картинки з інтернету. Слухати себе, пробувати, змінювати, і з часом усе стане набагато простіше.

Що подобається в мілпрепі

Найперше — це економія часу. У будні я просто дістаю готову страву і не думаю, що приготувати. По-друге, економія грошей: коли все заплановано, менше спокус щось купити спонтанно.

Також це допомогло мені краще контролювати своє харчування: я знаю, що в мене в тарілці, не переїдаю, і почуваюся значно краще фізично. Ще одна перевага — це внутрішнє відчуття порядку й стабільності, коли їжа вже готова, і стає менше рутинного стресу.

Особливо люблю готувати запечені овочі з оливковою олією — вони підходять практично до будь-якої страви. Також люблю робити мітболи з різними гарнірами, бо їх легко зберігати та зручно гріти.

Намагаюся, щоб усе було не тільки корисним, але й смачним, викликало бажання поїсти з задоволенням.