10 продуктів, які мають бути в коморі справжнього гурмана

Там є як екзотичні інгредієнти, так і основний набір продуктів, які Аврора Огородник використовує щодня. Сьогодні вона розповідає про десяток улюблених банок, склянок і пляшок, які завжди під рукою, для SHUBA.

Сік лимона або лайма у пляшечці

Ці маленькі миленькі пляшечки мають бути у вашому холодильнику обов’язково. Хоча зовсім необов’язково про них пам’ятати. Та одного разу настане момент, коли до вас без попередження завалиться компанія друзів, а ви цілковито магічним чином і без надзусиль із витискання соку з лаймів приготуєте для них свою фірмову «Маргариту»!

Класичний рецепт відомого коктейлю.

Томатний соус / Консервовані томати

Консервовані томати — беззаперечно одне з найбільших досягнень гастрономічної культури початку ХХ століття. Саме тоді на фабриці братів Мутті почали виробляти консерви в тому вигляді, в якому ми знаємо їх і тепер. Консервовані помідори бувають цілими (pelati), подрібненими (polpa) або у вигляді пасти (passata). Зібрані на піку стиглості, їх зберегли за технологією, яка консервує найсолодший смак. Тобто, в січні, березні чи травні, відкриваючи банку таких томатів, ви моментально опиняєтеся в тому самому сонячному дні кінця літа. Готувати з ними — суцільний кайф та неймовірна економія часу.

Спробуйте приготувати, наприклад, пасту з вершково-томатним соусом.

Вино

Йдеться зовсім не про особистий винний льох, поговоримо лише про пляшку чи пляшки, які завжди повинні бути під рукою, коли ви готуєте мідії, ризото, м’ясне рагу чи соус. Золоте правило — додавайте в їжу те вино, яке збираєтеся пити. Вино має бути сухим (якщо у рецепті не вказано інше), не мати явних вад, як-от смак корка, зайва кислотність чи гірчинка, і смакувати саме вам. Я вже багато років обираю вино з Лангедоку. Воно досить насичене (і біле, і червоне), з пряними нотами та у літровій пляшці — вистачить і в страву додати, і друзям в келихи підлити.

Страва, яка не обійдеться без хорошого вина — ризото.

Оливкова та інші олії

Олія — це, мабуть, мій найголовніший інгредієнт на кухні. Пляшка, а часом й кілька, завжди є під рукою впродовж років, але після подорожі до Тоскани їх стало більше. Вивчати оливкову олію можна і потрібно настільки ж ретельно, як і вино. Тож я не тільки щедро ллю її в салати або пасту, а й готую на ній майже всі страви.

Попри це, на моїх полицях завжди залишається місце для інших, не менш гідних олій холодного віджиму з усіх можливих зерен, кісточок і насіння. Кожна з них може служити лише одній страві, але робити її геніальною. Наприклад, штирійська олія з обсмаженого гарбузового насіння робить незабутнім класичний картопляний салат.

Соєвий соус

Соєвий соус — це чудо ферментації, джерело вітамінів і перший продукт, який я назву, якщо ви запитаєте мене про смак умамі. Він — основа і фундамент інших приправ. Без нього складно уявити азійські кухні та мою кухонну полицю. Я додаю соєвий соус в салати та супи, використовую, якщо смажу м’ясо, вмочую в нього шматочки риби.

Коли ж моя рука тягнеться на полицю не за ним, це означає, що у мене є понзу. Понзу — продукт японської гастрономічної традиції, у якому змішані солоний і кислий смаки (мірін, даші, цитрусовий сік, соєвий соус і рисовий оцет) в оптимальній пропорції. Аромат і смак цитрусових посилюють задоволення від їжі й освіжають будь-яку страву.

Із соєвим соусом можна приготувати чимало страв, наприклад, тофу.

​​Грецький йогурт

У моєму холодильнику немає молока, сметани або звичайного йогурту. Але завжди є грецький. Маленька упаковка — якщо я ненадовго. І кілограмова, якщо не планую подорожувати. Тому що з ним смакує майже все. Полюбляєте свіжі фрукти чи ягоди на сніданок? Просто красиво викладіть їх у піалу з йогуртом і додайте горіхи та мед. Запікаєте овочі? Йогурт пасуватиме і до них. Забудьте про сметану в крем-супах — додавайте грецький йогурт. Він також смакуватиме у соусах до м’яса чи риби та морепродуктів.

Або ж приготуйте йогуртовий сир.

Гострий соус

Гострі соуси — моя давня любов і легальний наркотик. Гострота викликає звикання, це підтвердять всі, хто повернувся з Таїланду, Мексики, Перу або Індії щасливою людиною. Їсти перець корисно і в світі вирощують та споживають дедалі більше різноманітних перців. За страхітливою гостротою ховається величезна палітра різноманітних смакових відтінків. Наприклад, перуанський рокото має виражений фруктовий, майже яблучний смак, а хабанеро — цитрусові ноти. Тож пляшечка чи навіть кілька різних гострих соусів завжди має бути під рукою, щоб додавати краплинку в суп, рагу або на шматок м’яса. Головне — будьте обережними, бо коли розсмакуєте, то вже не зможете зупинитися, як я.

Гострий соус буде доречним у мексиканському коктейлі з креветок.

Оцет

Як людина, на смакові звички якої суттєво вплинув Совок, я завжди мала схильність до спиртового промислового оцту. Однак моя колекція натуральних оцтів чимала та постійно зростає. Цей продукт — ровесник вина, і їхні виробництва нерозривно пов’язані. Перший оцет, ймовірно, був фініковим. У наших широтах найбільш поширений яблучний. Однак навіть якщо на етикетці вказано «яблучний оцет», перевірте склад. У складі натурального обов’язково буде сік або сидр, а не оцтова кислота. Її наявність у переліку інгредієнтів вказує на те, що продукт — хімічний.

Натуральний оцет чудово пасує до овочевого салату.

Тунець

Коли ви думаєте — а чого б такого легкого мені з’їсти, згадайте про консервованого тунця. Це незамінний інгредієнт майже будь-якого сніданку, обіду або вечері. Ранковий боул з огірком, фурікаке і грецьким йогуртом чи обідній гарячий сендвіч із сиром? А може вечірній салат із хрустким роменом і заправкою понзу? Відкрили банку, злили сік та розімнули виделкою соковитий шматочок — і готово.

Як обирати тунця в банці? Я надаю перевагу тунцю у власному соку суцільним шматкам. Риба в оливковій олії може змусити мене замислитися. Але якщо ви не впевнені в якості олії, то беріть у власному соку.

Легкий рецепт пасти з тунцем.

Оливки

Де саме виросло перше оливкове дерево? Про це сперечаються сучасні Греція та Туреччина. Однак три тисячоліття тому території континентів і островів у Егейському морі населяли й обробляли безліч народів — від фінікійців і афінян до спартанців і македонців.

Оливкове дерево, олива — мабуть, один з найдавніших і найпоширеніших символів добробуту, достатку, здоров’я, краси і миру. Оливки з часів Стародавньої Греції входили в раціон жителів Середземномор’я, а з розвитком торгових шляхів їх почали імпортувати на північ і схід. Йшлося про солоні або в’ялені оливки — їх не можна їсти сирими. Попри те, що в Україні оливки промислово не вирощують, солоні та в’ялені оливки входять у раціон українців. Закуска до вина, один з інгредієнтів грецького салату... Однак існують й інші варіанти застосування оливок: від печива до пасти.

Рецепт запашної фокачи з оливками.

Матеріал створено за мотивами статті для онлайн-журналу Fresco.