Мультиварка у фурі й фрукти замість фастфуду: правила харчування далекобійниці Ілони Мельник

Про вибір професії і її ризики

Ілоно, у вас доволі незвична професія. Як ви прийшли до цієї сфери й що вплинуло на ваш вибір?

З дитинства мене оточували вантажні автомобілі: тато мав різні машини, а дідусь умів розбирати й збирати їх з нуля — без інтернету та без допомоги, власними руками. Знала, що щойно мені виповниться 18 років, одразу отримаю права. Так і сталося. Я зростала в цій атмосфері, а тато завжди мене підтримував. Пам’ятаю його слова: «Видно, що ти моя дівчинка — така як тато». Зараз, коли я керую великою фурою, мені дуже шкода, що тато й дідусь цього не побачили. На жаль, їх більше немає, але впевнена, що вони б пишалися мною.

Коли я зустріла свого майбутнього чоловіка — далекобійника, ми одразу зрозуміли, що у нас багато спільного: любов до машин, далеких поїздок, подорожей і дороги нас об’єднувала. Згодом сама сказала, що теж хотіла б спробувати себе в цій професії. Тим паче чоловік часто брав мене з собою в рейси, і я знала, що мене очікує, тому не переживала. Андрій, мій чоловік, з радістю підтримав мене в моєму виборі.

Тепер ми працюємо разом, ділимося досвідом і підтримуємо одне одного на кожному кроці. Кожна поїздка стала для нас не лише роботою, а й спільною пригодою, яка робить наше життя яскравішим і щасливішим.

З якими стереотипами про жінок-далекобійниць зіштовхувалися?

Найчастіше люди дивуються, коли дізнаються, що я дівчина і водійка фури. Багато хто відразу уявляє, що ця професія лише для чоловіків, але це давно застарілий стереотип. Жінки чудово справляються з різними професіями. Зараз я часто зустрічаю жінок на будівництві, в поліції, на залізниці, у технічних спеціальностях і багатьох інших сферах.

Часто, коли читаю коментарі під відео, де я керую фурою, можу зустріти фрази на кшталт: «А хто буде дітей народжувати?», «Місце жінки на кухні», «А як ти колесо поміняєш?» тощо.

Я впевнена: у 21 столітті жінка має право обирати професію, яка їй до душі, а не ту, яку суспільство вважає «жіночою».

З якими викликами ви стикаєтеся в рейсах?

Найчастіше я переживаю через небезпеку на парковках. Зокрема, існує ризик пограбування: можуть запустити газ у кабіну, злити пальне або вкрасти вантаж. Звичайно, ми застосовуємо всі необхідні заходи, щоб убезпечити себе. Але коли, наприклад, дізнаюся про випадок, що нашого колегу пограбували або запустили газ у кабіну на стоянці, на якій ми теж часто зупиняємося, стає страшно за своє життя та здоров’я.

Ще один виклик для мене — це погодні умови. У сніг, ожеледицю, дощ чи сильний вітер керувати фурою значно складніше, і ризик потрапити в аварію суттєво зростає.

Про лайфхаки харчування в рейсах

Ви часто показуєте, як готуєте в фурі. Який загалом вигляд має ваш раціон? Що найчастіше готуєте у дорозі?

Наш раціон через особливості роботи не є постійним. Сніданок у нас може бути або о 8 ранку, або о 16:00, адже ми цілу ніч у дорозі, а зранку намагаємося поспати й відповідно прокидаємося після обіду.

Раціон складається зі звичайних продуктів: крупи (гречка, рис, макарони), картопля з мʼясом (свинина, курка, телятина), а також овочі та фрукти.

Чи часто доводиться їсти в придорожніх кафе та «забігайлівках», чи намагаєтеся більше готувати самостійно?

Ми рідко їмо в придорожніх кафе, адже зазвичай це дорожче, ніж приготувати самостійно. Крім того, там може бути несмачно, а ще важко знайти щось корисне. Але інколи бувають моменти, коли лінь готувати й хочеться чогось шкідливого.

Ще один виняток — коли у нас закінчилися продукти і немає можливості або часу заїхати в магазин. У такому випадку простіше зайти в кафе, але це трапляється рідко.

Наскільки реально в рейсах дотримуватися здорового харчування?

Це абсолютно реально — головне бажання й трохи організації. Нас дуже виручає мультиварка в рейсі. А ще ми готуємо заготовки вдома: розкладаємо їжу по маленьких контейнерах і беремо з собою.

Коли в рейсі немає часу або сил готувати, ми просто дістаємо готову їжу, підігріваємо — і все.

Тому для нас здорове харчування в дорозі — це не проблема, а питання звички та підготовки.

Які продукти завжди маєте із собою «про запас»?

Ми завжди беремо продукти з тривалим терміном придатності, адже дорога дуже непередбачувана. У нас обов’язково є крупи, тушонка, локшина швидкого приготування, рибні або овочеві консерви, горіхи, сухофрукти, галети чи хлібці.

Також завжди маємо запас води. Можна застрягнути в заторі, потрапити в снігопад, перекриття дороги або просто затриматися довше, ніж планували.

Який ваш улюблений перекус у дорозі?

Наш улюблений перекус у дорозі — це фрукти. Жоден рейс не обходиться без них: яблука, банани, ківі, апельсини, мандарини та різні сезонні фрукти. Це зручно, смачно й корисно.

Про зворотний бік життя у рейсах

Як загалом виглядає життя в рейсі?

Життя в рейсі — це постійний рух: сьогодні ти в одному місті, завтра — вже в іншій країні. Змінюються дороги, пейзажі й навіть погода: ще годину тому світило сонце, а вже падає дощ або сніг. Це ранні підйоми, планування маршрутів, інколи втома й непередбачувані ситуації. Але водночас це нові місця та особливий ритм життя. У рейсі ти вчишся бути готовою до будь-яких обставин і починаєш цінувати прості речі: гарячу їжу, душ і спокійний сон.

Як вдається підтримувати форму, зважаючи на сидячу роботу?

Ми дуже любимо гуляти та подорожувати. Завжди, коли приїжджаємо з рейсу додому, виходимо гуляти біля моря, адже воно знаходиться всього за 250 метрів від нас. А з травня по жовтень ми ще й купаємося в морі, що допомагає підтримувати тонус і заряджає енергією.

Ми живемо в Іспанії, і клімат тут дуже сприятливо впливає на здоров’я та самопочуття.

У рейсі, коли з’являється можливість відвідати нове місто або цікаве місце, ми з радістю користуємося цією нагодою. Наша професія дає змогу побачити багато незвичайних і красивих місць.

Чи впливає нерегулярний графік на режим харчування та сну?

Так, впливає, і я вважаю, що переважно негативно. Це один із мінусів нашої професії.

Ми часто працюємо вночі, тому вдень змушені спати, розуміючи, що попереду ще одна нічна зміна. Через це порушується звичайний режим харчування: інколи ми їмо дуже пізно, інколи пропускаємо прийоми їжі. Але ми намагаємося компенсувати це за допомогою підготовленої їжі й планування хоча б основних прийомів, щоб підтримувати організм у нормі.

Як ви відновлюєтеся після рейсів: спорт, медитації, терапія, сон?

Коли ми приїжджаємо з рейсу, насамперед хочеться виспатися. Сон — це основний спосіб відновлення після довгої дороги та нічних змін.

Іноді трапляються «ледачі дні», коли хочеться просто лежати, відпочивати та дивитися фільми, нічого не роблячи. Це теж важливо — давати організму відпочинок і психологічну паузу після інтенсивної роботи.

Що найважче для здоров’я в професії далекобійниці?

Насамперед — порушення режиму сну й харчування. Часто доводиться працювати вночі, коли організм хоче спати, але потрібно бути на дорозі.

Також велике навантаження має сидячий спосіб життя: за кермом ми проводимо до 9 годин на день, що впливає на поставу та загальний стан здоров’я.

До цього додаються ризики для життя: погодні умови, затори, аварії та інші непередбачувані ситуації.

Тому в цій професії дуже важливо стежити за харчуванням, відпочинком і підтримкою фізичної форми, щоб мінімізувати негативний вплив на організм.