Куліш — рецепти та походження страви

Якщо ви бачили мультфільм про Івасика-Телесика, то, певно, пам’ятаєте, як мати співала малому колискову: «Люлі-люлі, Телесику, наварила кулешику». Куліш — страва, що фігурує в цілій серії анімаційних фільмів Володимира Дахна «Як козаки…». Ще одна назва кулешу — кулеба.

Рецепт кулешу раніше й тепер

Сучасний український куліш — це пшоняна каша, зварена в казані із салом чи мясом, часто із додаванням картоплі та зелені й часнику.

Куліш прийшов до нас з козацької та чумацької кухні. Пшоно було надзвичайно поширеним і доступним продуктом у часи козаччини, а сам куліш досить зручно було варити під час військових походів, довгої мандрівки чумацьких валок, при випасанні худоби.

У польових умовах куліш варили із солониною — засоленим м’ясом. Коли запаси солонини закінчувалися, страва ставала «веганською» і варилася на воді з додаванням доступних трав і корінців.

Крім пшона, в деяких регіонах для кулешу використовували гречку, кукурудзяну крупу. У домашніх умовах можна було зварити куліш не на воді, а на молоці, маслянці чи сироватці.

До кулешу в сучасних рецептах додають й інші інгредієнти: наприклад, моцарелу, паприку, в’ялені помідори та ін.

Не плутати куліш і кулешу!

Інколи куліш плутають з іншою стравою української кухні — кулешею. Але це різні страви! Кулеша — те майже те саме, що мамалига й токан — традиційні для молдован, румунів і українців-гуцулів страви. Куліш досить густий, проте його можна їсти ложкою. Кулешу ж (мамалигу) нарізають, як запіканку.

Ще одна «родичка» кулешу — зливанка або зливана каша. Вона має таку саму коннсистенцію та ідентичні складники. Проте в кулеші рідина википає, натомість у зливанці потрібно її зцідити, щоб отримати юшку (сьорбу) та власне зливанку — тверду частину.