Борщ стає meal prep, а сирники викликають фурор: як іноземці сприймають українську кухню

Ми зібрали історії українців за кордоном, щоб показати, як страви української кухні проходять шлях від «екзотики на пробу» до частини щоденного раціону — і як світ переосмислює нашу кухню по-своєму.

Галина, Краків, про сирники, що викликають фурор

Для Польщі не характерні такі традиційні для нас страви, як вінегрет і сирники. Вінегрет я традиційно робила на різдвяні свята і пригощала поляків. Він у них ентузіазму не викликав, тому що в них дуже популярні різні овочеві салати в різноманітних комбінаціях. Такі салати зазвичай заправлені майонезом або сметаною, не олією.

Стосовно сирників, вони у всіх викликають фурор. Це дуже дивна для поляків страва. У них є сирник, приблизно як наш львівський сирник, фактично сирний пиріг. А щоб брати сир і смажити — це дуже дивна для них річ. І щоб воно ще й було солодке.

Я багатьох поляків пригощала сирниками, всі у захваті. Одна дівчина, їй років 20+, зазначила, що вона таку саму страву чи дуже схожу їла в Литві. Для мене це було дивно.

Надя, США, про борщ без буряка і варенАЙки

Був у мене цікавий випадок: я зустріла тут Кармен, українку в уже не знаю якому поколінні. Її сім’я переїхала з України ще у 19 сторіччі. Це були меноніти, які жили на території України, що була тоді частиною Російської Імперії.

І що цікаво, 200 років минуло, а вони досі варять борщ. Української культури в них немає ніякої, вже не залишилося, але їжа залишилась. Уявіть!

Вони варять борщ і вареники. Називають їх «варенайки». Я на початку, це було 10 років тому, не розуміла: що за варенайки? А потім: це ж вареники!

І ось, минулого літа, Кармен з мамою і двома маленькими синами прийшла до мене в гості. Я для них варила борщ і робила вареники. Ще раніше мама Кармен розповідала мені, що варить борщ, тільки без буряка. Я тоді подумала: що це за борщ без буряка? Тож перед їхнім візитом я запитую: «Кармен, твоя мама не їсть буряк? Бо я зварю борщ, тільки з буряком, як справжній український». Вона каже: «Та ні, їсть, просто, мабуть, цей момент загубився». Так от, зварила я цей борщ з буряком, і він пройшов на ура, всім сподобалося.

Оксана про херсонську юшку в Німеччині

Якось я на свій день народження запросила подружок до себе. Насмажила пиріжки з картоплею і наварила нашої рідної херсонської юшки. Тобто це страви, які я готую просто так, не на свято. Дівчата були в захваті! Просили добавки й розпитували рецепти.

Я такої гордості не відчувала відтоді, як отримала в школі медаль! «Оце в Україні смачно готують!» — цією фразою мене буквально зустрічали з порогу на роботі.

Інна, Іспанія, про Netflix і крем-юшку з грибами

У нас у громаді проходять свята національної їжі. Кожна родина готує щось своє домашнє і пригощає. Мене так бісило, що мої землячки притягували здоровенні каструлі з олів’є!

А я готувати не вміла. Від слова зовсім. І якось я на Netflix подивилася «Смак свободи» і заностальгувала. Витерла сльози й зробила крем-юшку з грибами. Її піддивилась на SHUBA, до речі.

І на свято вже варила цю юшку, ще красиво так подавала (витратилась на мисочки керамічні). Вона посіла перше місце в конкурсі, по неї стояла черга.

Надя, США, про борщ як meal prep

У мене є подружка з Бельгії. Коли вона жила в Америці, я навчила її варити борщ, і вона його варить вдома.

Така особливість: вони варять велику-велику каструляку борщу, як я навчила. А потім вони його заморожують, і коли потрібно, дістають, гріють і їдять.

У цьому різниця. Якщо я тут наварила борщу, він стоїть в холодильнику, ми його кілька днів їмо. А в них ні, не так. Вони один день поїли, наступного дня вже ні. Борщ зберігається в морозилці.