Що таке амарант і як його їсти

Що таке амарант

Ви можете цього не усвідомлювати, але ви точно бачили амарант на власні очі. В Україні росте принаймні 9 з близько 100 видів цієї рослини, українська назва якої — щириця.

Це бур’ян з пишними буряковими або непримітними зеленуватими китицями, що росте вздовж доріг, полів і часто — на городах. В українських садках часто можна побачити декоративну щирицю — з довгими китицями, що звисають аж до землі.

У нас щирицю звичайну додають до консервованих огірків, щоб вони були хрумкими, на Кавказі зі щириці готують юшки, в Індії — чатні під назвою торан, а в Центральній Америці їстівну щирицю-амарант культивують для отримання крупи та борошна.

Щириця є напрочуд перспективною культурою з високим вмістом білка, тож усе більше привертає увагу фермерів усього світу. Вона посухостійка і може давати якісне насіння, навіть якщо посуха триває до 40 днів. До того ж амарант не боїться заморозків.

Але насправді амарант просто знову повертається на поля. Є дані, що цю рослину культивували ацтеки ще 8 тисяч років тому. Із зерна робили борошно, з листя — салати. Амарант вважався їжею, яка надає силу, харизму і хоробрість. З історичних джерел відомо, що його дарували бігунам і воїнам, оскільки він додавав енергії.

Амарант використовували й у ритуалах. Із зерен та меду ліпили статуетки богів, які потім розбивали та роздавали як їжу.

Через ритуальне значення амаранту ця рослина зазнала страшного удару. Коли іспанці на чолі з Кортесом прибули до Нового Світу, то заборонили вирощувати щирицю, а поля спалили. Та повністю знищити рослину не змогли.

Амарант вперше потрапив до Європи як декоративна рослина. Тепер він вважається суперфудом завдяки своїм поживним перевагам.

Чим корисний амарант

Амарант, стверджують науковці, є дуже хорошим джерелом цінного білка. Має достатню кількість незамінних амінокислот, зокрема лізин, цистин і метіонін (будівельні блоки білків), які організм не може виробляти самостійно. Ми повинні доставити їх разом із їжею.

Насіння амаранту легко засвоюється і водночас містить велику кількість харчових волокон, тому його можна використовувати при закрепах у дітей, проблемах зі шлунком і для поліпшення перистальтики кишечника.

Дослідження амаранту показують, що він має особливе значення для зниження високого кров’яного тиску, зменшення запалення та ризику розвитку діабету, раку та серцевих захворювань. Це зерно містить багато цінних мінералів. Основними з них є магній, кальцій і залізо. У 100 г амаранту можна знайти 248 мг магнію, 159 мг кальцію і 7,6 мг заліза.

Це також чудове дієтичне джерело марганцю та селену. Кількість усіх цих мінералів набагато вища, ніж у 100 г пшениці.

Високий вміст заліза робить амарант чудовим продуктом у боротьбі з анемією. 100 г амаранту — це майже половина добової потреби в цьому мінералі дорослої людини. Використовується як гарне джерело кальцію в раціоні дітей і дорослих.

Амарант не містить глютену, тому його можна вживати людям, які страждають на целіакію або харчову алергію на глютен.

Що приготувати з амаранта

У крамницях можна знайти амарант у вигляді борошна, крупи, пластівців, олії, а також уже готові амарантові тістечка, хліб, батончики.

Ви можете використовувати амарант для приготування млинців, бісквітів, печива, тортів, замість черствого хліба в котлетах і фрикадельках, в йогуртах, салатах і не тільки.

З технологічного погляду найкраще використовувати амарант у поєднанні з іншими злаками. Він досить важкий сам по собі, його непросто піддавати термічній обробці, а додавання інших зерен зменшує вагу і полегшує обробку.

Амарант має поживний профіль, який вражає, і пов’язаний з низкою переваг для здоров’я. Зокрема може знижувати високий тиск, підтримувати організм при анемії та покращувати травлення. Це стародавнє зерно можна готувати найрізноманітнішими способами: від енергетичних батончиків і каш до випічки.

Рецепти з амарантом