Як українці святкували Різдво 100 років тому і що готували — звичаї та рецепти

Прикрашання оселі, обов’язкова молитва перед вечерею над свічкою, кутя з пшениці або ячменю, вшанування роду та покійних родичів — це лише частина ритуалів, які українці проводили на Святвечір.

Проєкт yizhakultura розповідає деталі різдвяних днів, про які ми могли не знати.

Дідух, або дідівський дух

Його ставили на покуті, де були ікони. Там він стояв до Водохрещі, а потім його спалювали. Зерно з нього зберігали для наступної сівби.

Після Святої вечері для душ пращурів лишали мисочку з кутею на підвіконні чи на столі.

Святковий стіл та оселя

Спочатку стіл добре мили, потім клали сіно та накривали скатертиною. Солому розкладали по підлозі, по кутах оселі, під іконами. На стіл ставили узвар і кутю.

Подарунки

Кожен член родини отримував подарунки — хустинки, стрічки, взуття, посуд, макітру. Похресникам давали пироги, яблука, горіхи.

Святкові страви

На Святий вечір готували пісні страви, адже тривав останній день посту. У різних регіонах страви різнились, але кутя, узвар (на Закарпатті не готували), хліб є обов’язковими елементами свята.

Горщик для варіння пшениці на кутю був окремий, його діставали тільки під час різдвяно-новорічних свят.

Розтирання маку в макітрі взагалі було окремим ритуалом з визначеними часом і місцем. Коли в господу вносили дідух, хазяйка сідала на нього та розтирала мак.

На Святвечір готували також:

• пісні борщі

• юшки з перловкою

• горохові січеники

• варили та смажили рибу

• смажили пампухи

• хрусткі вергуни

На Різдво на столі вже були й кров’янка, і домашні ковбаси, і печеня, і медові пряники, рулетики маківники.