Що готують на Водохреще — готове меню зі смачними рецептами 

Смачна Україна: Все про панянки й котелевські коржики

Історія свята

Святкування Хрещення Господнього, або Богоявлення, пов’язане зі спогадом євангельської події, коли Ісус Христос прийшов на берег річки Йордан і був хрещений пророком Іоанном Предтечею. Також цього дня згадується момент, коли Дух Святий зійшов на Христа в образі голуба, а голос із небес свідчив про те, що Ісус — улюблений Син Божий.

З 2024 року в Україні свято Водохреща відзначатиметься 6 січня.

Існують певні непорозуміння, пов’язані із датами й назвами свята. Згідно з каноном 5 січня (до 2024 року 18 січня) називається Навечір’ям Свята Богоявлення або Водохресним Святвечором чи другим Святвечором, а 6 січня (до 2024 року 19 січня) самим Богоявленням або Хрещенням Господнім. Важливо зазначити, що 5 січня є днем пісним (одноденний піст), в який заведено вживати голодну кутю. На відміну від цього, за Церковним статутом посту на 6 січня не передбачено.

Ритуали й страви на Водохреще

Стіл на Водохреще має бути рясним, із м’ясним й рибними стравами, випічкою й смачними напоями. Серед іншого обов’язково має бути борщ або капусняк з м’ясом, пироги з маком, горіхами й медом, вареники й голубці, кисіль й узвар. За традиціями, перед трапезою треба зробити кілька ковточків освяченої води.

SHUBA зібрала для вас найсмачніші рецепти на Водохреще.

В минулі століття після ранкової святкової служби у церкві, процесія з корогвами (старовинними бойовими прапорами), релігійними піснями й молитвами прямувала до найближчого водойму, в якому заздалегідь прорубали ополонку у вигляді хреста. Вважалося, що вода в ополонці й місто навколо неї мають божественно-цілющі властивості. Згідно з історичними свідченнями, хтось набирав води з ополонки, а хтось купався аби змити з себе нечистий дух.

Кажуть, наші пращури вірили, що вночі проти Хрещення вода у водоймах хвилюється. Отже, деякі з них йшли до річок й озер, щоб на власні очі переконатися в цьому, а ще й набрати води для зберігання біля святих образів на випадок травм або серйозних захворювань.

За традицією на Водохреще освячену воду натщесерце випивав кожен член родини, а молоді дівчата наливали воду у миску, додавали туди намистини чи гілочку калини й вмивали обличчя «для краси». Освяченою водою також напували тварин, щоб захистити їх від хвороб.

Обов’язковим було обприскувати освяченою на Водохреще водою хату, щоб відвести від домівки лихо. Поки господар за допомогою стеблин з дідуха освячував всі куточки, інший член родини малював крейдою хрести на дверях і вікнах.

Кажуть, що від погоди у цей день залежить весь наступний рік, про що свідчать народні прикмети: якщо на Водохреща ясна і морозна погода, літо буде спекотним і сухим, а снігопад в цей день обіцяє щедрий врожай на цілий рік.

За повір’ями наших пращурів на Водохреще не можна ворожити, сваритися, лити сльози (за прикметами це ознака того, що плакати будете весь рік). Також не варто займатися фізичною працею.

В деяких частин України після хрещенської трапези дівчата бігали до водойми вмиватися в «йорданській воді» — «щоб були рожеві обличчя», а хлопці сходилися на льоду з двох сусідніх сіл або з протилежних боків одного села і билися на кулаках. Переможці забирали собі винагороду — хрест, вирубаний з льоду для ополонки.

Наступного дня після Водохреща, справляються «посвятки». В цей день наші пращури планували роботи по господарству, розбирали покуття в хаті, жінки діставали свої починки (нитки, полотняні шматочки тощо) — їх напередодні Різдва ховали якомога далі. Також з посвяток знімалася заборона на відвідування корчми чи шинку, а жінкам дозволялося ходити по воду, чого вони не могли, за звичаями, робити у свята.

Не забудьте про справжній український узвар з медом! Смачних свят!