12 пісних страв на Різдво, про які ви не знаєте

Але для того, щоб зробити свято більш автентичним, ми підготували маловідомі рецепти українських пісних страв, з якими Різдво у вашій оселі сповниться теплим сяйвом спадщини наших предків.

Різдво на порозі: 10 рецептів куті на будь-який смак і бюджет

Згідно з історичними фактами, святкування Різдва затвердив Папа римський Юлій I й трапилося це у 337 році. Київська Русь почала святкувати народження Христа у Х столітті, після хрещення.

У давнину вважали, що у Святвечір суха трава набуває магічної сили. Горіхи, солодощі й сіно кидали на підлогу, а під скатертину клали обереги: часник — «від нечистої сили», зерно — «для гарного врожаю», гроші — «для добробуту». За давнім звичаєм на стіл ставили зайву тарілку з ложкою, адже вважалося, що на обрядову трапезу у домівку злітаються душі наших предків.

Що готували на Святвечір у минулі століття? Окрім куті, у Святий вечір подавали ще 11 пісних страв. Смажили багато пиріжків — з капустою, грибами, квасолею, маком. Ліпили вареники: з грибами, картоплею, капустою чи ягодами. Обов’язково ставили на стіл глиняний глечик з узваром, а ще готували рибні страви: холодець, юшку, печеню. Робили салати з буряка, редьки, капусти й грибів.

Кутя посідала особливе місце на святковому столі, символізуючи воскресіння з небуття або вічне життя (зерно), достаток (мак) і довголіття (родзинки й горіхи).

Родини наших предків сідали за стіл у Святвечір, коли на небі з’являлася перша зірка, а до цього моменту утримувалися від приймання їжі. Під час трапези суворо дотримувалися тиші, уникаючи будь-яких сварок і розмов, бо вважалося, що «буде в сім’ї бійка цілий рік».

За українськими традиціями головною прикрасою оселі на Різдво вважається дідух — сніп пшеничних стебел, що символізує дух предків і слугує оберегом роду. Дідух розміщують на почесному місці в будинку, під зображеннями святих.

Ялинка потрапила на територію України з Німеччини — традиція наряджати її закріпилася десь у другій половині ХІХ століття, переважно у містах. Спочатку її прикрашали яблуками, цукерками, й, за змогою, навіть мандаринами. А наряджали її 24 грудня, отже цей передсвятковий день ще називали «днем ялинки».

У Європі існує легенда, що під час пришестя немовляти Христа всі дерева попрямували до нього, щоб поклонитися, за винятком однієї смереки, яка відмовилася, побоюючись заподіяти шкоду немовляті уколом. У відповідь Христос сказав, що потрібно прикрасити ялинку, і відтоді традиційно прикрашають ялинки, а ще, приміром, у Німеччині, ялинку звуть «Деревом Христа».

За старовинними українськими традиціями у Святвечір традиційно проводяться колядування. Хлопчики та дівчатка готують вітальні пісні-колядки, які потім виконують, проходячи від хати до хати, в обмін на солодкі подарунки й монети. Повір’я каже, що чим більше колядників відвідає будинок, тим ряснішими будуть достаток і багатство в родині протягом наступного року.

Цікаво, що приблизно з 17 століття в Україні з’явився різдвяний вертеп — вистави лялькового театру, в яких розповідалася про народження Іісуса, а також ставилися інші п’єси жартівливого чи іронічного характеру.

За християнськими традиціями в Україні різдвяний ранок традиційно починається словами «Христос народився!» — «Славимо Його!».

Наступні 12 днів після Різдва, до свята Водохреща, називаються Святками — вони відбудуться за новим календарем від 25 грудня до 4 січня.

Смачних свят!

Читайте також: Закуски на Різдво й Новий рік з листкового тіста