Як полюбити французський цибулевий суп — досвід українки в Парижі

Французький цибулевий суп — це один з моїх найулюбленіших супів, і я залюбки частую ним гостей, коли хочу їх здивувати чимось водночас простим і незвичним.

Якось у розмові подруга сказала: «Я б таке не їла. Ненавиджу варену цибулю». Але ж, la soupe à l’oignon — це аж ніяк не варена цибуля. То що ж це?

Радимо рецепт: Французький цибулевий суп від Джулії Чайлд

Історія цибулевого супу у двох словах

За легендою, суп винайшов (звісно, абсолютно випадково) король Людовік XV. Якось вночі монарх опинився перед дилемою. У своєму розпорядженні він мав вершкове масло, купу цибулі, шампанське і сильне відчуття голоду. Що з цим усім робити?

Читайте: Французький цибулевий суп — цікава історія походження легендарної страви

У результаті «квесту» з’явилася дивна страва, яка із часом поширилася як «їжа бідняків». Лише згодом, набувши популярності, вона перетворилася на традиційний весільний атракціон.

Гості приходили до молодят вночі, приносили у нічному горщику суп та знай собі веселилися. Молодята ж прагнули після свята якомога швидше вислизнути від усіх подалі. Забавка називалася «полювання на молодят».

До речі, цибулевий суп готували не тільки у Франції, але і в Італії. Марко Черветті поділився рецептом венеціанського цибулевого супу.

Інгредієнти для цибулевого супу

— Хліб. Тільки французький багет. І нічого, крім багета, вибачте.

— Сир. Для цибулевого супу потрібен не просто «твердий сир», а грюєр. Але є варіанти. Емменталь (Emmental) і комте (Comte). Також добре підійде сир Tomme або Saint-nectaire.

— Цибуля. Ріпчаста жовта або солодка біла. Запитала якось у друзів-французів: що буде, якщо я приготую суп із порею? «Звичайно, готуй, як знаєш, але це буде якійсь інший суп, не французький». Дотепно.

— Карамелізація. Це основна причина, чому його не можна називати супом з вареної цибулі. Саме правильно карамелізована цибуля є ключем до успіху.

До речі, карамелізована цибуля підходить не тільки для супу, але й для сиру та паштетів.

Як я готую цибулевий суп

Розігріваю сотейник (широке дно, низькі бортики). Розтоплюю 50 грамів вершкового масла, можу додати оливкової олії. І ріжу «пір’ям» купу цибулі, приблизно чотири великі цибулини.

Стою, дивлюсь, перемішую. Додаю трошки цукру і чекаю карамелізації, хвилин 20. Після цього вливаю велику склянку білого сухого вина. Не найдешевшого, а такого, що буде добрим і щоб його пити (смак має значення!). Багато хто додає червоне, але мені це не подобається. Як варіант — херес.

Коли вино добряче випарується, вливаю близько літра гарячого бульйону: або курячого, або яловичого. Якщо немає бульйону, то, що ж робити, додаю воду. Томлю десь годину на маленькому вогні, щоб ледь булькало.

Тим часом ріжу багет 2-3 сантиметри завтовшки. Збризкую оливковою олією, запікаю до рум’яної скоринки у духовці при 200 градусах.

Як подавати французький цибулевий суп

Насипаю суп у жаростійкі глечики. Грінки натираю зубчиком часнику, кладу їх в суп, щедро засипаю натертим сиром і запікаю у духовці під грилем при температурі 230 градусів.

Et voilà!

Обережно, тарілки дуже гарячі.