Налисники — це млинці чи ні?
Окрема страва і складник багатьох українських делікатесів
Від усіх інших млинців налисники відрізняються своєю витонченістю та неймовірною гнучкістю. Налисник можна з’їсти просто так, із чаєм або загорнути в нього начинку на будь-який смак.
Що таке налисники
Слово «налисники» в українській кухні позначає тоненькі млинці, в які загорнута начинка. В окремих регіонах України налисники можуть бути й без начинки. Так називають тоненькі млинці з пшеничного, гречаного та інших виді борошна.
Сама назва страви натякає, що раніше її могли готувати на листі. Що саме називали цим листом — листок капусти чи деко, чи, може, щось інше — наразі невідомо.
Як готують налисники
Головний принцип випікання вдалого налисника — підсмажити максимально тонкий шар тіста. А щоб замісити це тісто, можна використати пшеничне, цільнозернове або рисове борошно. Є налисники на молоці та на воді, із прісного та дріжджового тіста.
Готовий налисник можна з’їсти без начинок та соусів, а можна намастити джемом, сметаною або спеціальною поливкою — наприклад, із грибами.
Для начинок використовують кисломолочний сир (інколи з родзинками чи іншими сухофруктами), м’ясо і субпродукти, перемелені на фарш, а також відварені крупи. Серед сучасних експериментальних начинок для налисників — яблука, тушковані у вині.
Страви з налисників
З налисників формують роли, квадратні конвертики, мішечки з різноманітними начинками. В Одесі поширені мініатюрні налисники розміром з палець.
Крім традиційних налисників із начинками, подають також такі страви, як налисниковий торт (за рецептом Ольги Франко). З налисників, начинених м’ясним фаршем, виходить страва, відома як бендерики, які вирізняються своєю формою.
Гарна альтернатива суші — азійський варіант налисників із лососем, рисом та авокадо.
