Соус велюте — із п’ятірки базових французьких соусів
- Складність приготування
- Легкий
- 1
- порція
- 30
- хвилин готування
- 5
- хвилин підготовки
ккал
- 3 г
- білки
- 10 г
- жири
- 8 г
- вуглеводи
Соус велюте (Velouté) — один із класичних французьких соусів, відомих своєю багатою і кремовою текстурою. Він готується на основі ру — суміші з масла й борошна, яка збагачується курячим, яловичим або рибним бульйоном.
Соус Velouté часто використовується у французькій кухні для приготування різних страв, у тому числі супів, запіканок, м’ясних рагу — він надає стравам багатого смаку і гладкої текстури.
Крім того, велюте входить у склад славетних материнських або базових соусів французької кухні, серед яких:
соус бешамель (Béchamel);
голландський соус (Hollandaise);
томатний соус (Sauce Tomat);
соус еспаньйол (Espagnole);
і, власне, соус велюте (Velouté).
Класичний рецепт соусу велюте
Якщо використати у цьому рецепті за основу рибний бульйон — соус велюте буде ідеальним супроводом для обсмаженого лосося, а основа з м’ясного бульйону зробить велюте чудовою парою до святкового рулету з індички.
Сьогодні ми приготуємо соус велюте на основі курячого бульйону — він стане гарною підливкою до курячих шашликів.
Інгредієнти 3
Основні
Розігрійте насичений курячий бульйон у середній каструлі — він має бути гарячим.
Розтопіть вершкове масло у сотейнику — воно повинно тільки розтопитися, але не підсмажитися, оскільки ваш соус має бути досить світлим.
Потрохи вмішайте в масло борошно — не підсмажуйте суміш, тримайте сотейник на маленькому вогні.
Нагрівайте суміш ще 3-4 хвилини, поки вона не стане ледве коричневою. Постійно помішуйте.
Як тільки вершково-борошняна суміш почне поступово темнішати, почніть вливати в сотейник гарячий бульйон. Постійно збивайте соус віночком.
Примітка SHUBA: деякі кухарі радять вливати бульйон не гарячим, а теплим, але ми дотрималися класичного рецепта.
Готуйте соус, постійно помішуючи, приблизно 10-12 хвилин — соус повинен набути гладкої текстури. В ідеалі, якщо занурити в готовий соус дерев’яну лопатку, а потім дістати й перевернути дном догори — соус не буде стікати з поверхні лопатки. Також можна перевірити стан соусу трохи збовтавши його у сотейнику — соус має залишатися на стінках.
Якщо соус через 12 хвилин ще не має бажаної текстури — продовжуєте готувати його на невеликому вогні, постійно помішуючи.
Якщо бажаєте збагатити соус, за 3-5 хвилин до закінчення варіння додайте в нього сіль, рубану зелень, лимонний сік чи 1 ст. л жирних вершків. Також до складу соусу можна ввести чорний мелений перець, паприку чи карі.
Готовий соус остудіть, й, на бажання, перетріть через сито.
Традиційно соус готується безпосередньо до подачі страви або перед використанням у приготуванні інших страв. Зазвичай його не тримають на зберіганні.
Познайомтесь з іншим відомим славетним соусом до м’яса.
SHUBA радить: Рецепт соусу деміглас