Як Росія вкрала в нас медівник

Чий насправді медівник

Рецепт медівника, який росіяни тиражують як нібито свій, був уперше опублікований у книжці «Українська кухня» (1960 р.). Він розповсюдився по всій території СРСР, і тепер росіяни вважають його своїм — разом з борщем, хачапурі та чибереками, які вони називають чебуреками.

У старих російських кухарських книгах нема і натяку на медовий тортик, а з меду в ті часи робили хіба що пряники. А з’являється рецепт медовика такого типу в 1957 році в книжці «Українські страви». Так що от, ніякий медовик не «русскій». Яка несподіванка, скажіть?

Маріанна Душар (Пані Стефа)

Експертка знайшла, крім того, кілька старовинних рецептів медівника, У книжці Леонтини Лучаківської «Домашня кухня, або Як варити і печи» (1910) на с. 142-144 є щонайменше 6 переписів медового тіста. Частина цього тіста технологічно дуже близька до того, що ми шукаємо: «Медівник добрий», «Медівник з маслом», «Медівник буковинський» та ін.

У книжці «Розумне харчування» Віри Ящинської (1929) є рецепти коржиків із медового тіста. Михайлина Горбачева в другій частині книжки «Практична господиня» на с. 15-16 подає рецепти медяників.

«Медівник, який завжди удається» — під таким заголовком подано рецент у книжці «Як добре і здорово варити» (Коломия, 1938). У виданні є цілий розділ медівників, у тому числі й перекладених кремом.

У книжечці 1938 року «Цукорництво» опубліковано й два рецепти медових тортів. Одним із рекламодавців був Пасічницький кооператив «РІЙ», заснований у Львові 1926 року Євгеном Архипенком — українським державним діячем УНР, Міністром земельних справ.

А отже, медівник ніякий не російський. Не бійтесь його пекти!

Рецепти медівників

Вам також буде цікаво:

• Як росіяни вкрали салат «Мімоза»
• Як росіяни вкрали оселедець під шубою
• Як росіяни спотворили коньяк

Читайте також: Як народився вінегрет