Чому наше травлення змінюється з початком робочого режиму — пояснює гастроентерологиня

Чи змінюється травлення з настанням осені та поверненням до робочого ритму

Найчастіше змінюється наш спосіб життя. Улітку ми зазвичай маємо більше можливостей відпочивати, більше рухатися, їсти свіжі овочі та фрукти, пізніше прокидатися. А восени різко повертаємося до ранніх підйомів, роботи, навчання, дедлайнів і меншої кількості часу на себе.

Разом із цим змінюється режим харчування та сну. Саме ця сукупність факторів може впливати на роботу шлунково-кишкового тракту, особливо проявити або посилити симптоми, до яких організм був чутливим і раніше.

Тому поява дискомфорту восени — не рідкість. Але важливо пам’ятати, що не кожен симптом потрібно списувати на зміну сезону.

Які симптоми найчастіше з’являються після повернення до робочого ритму

Найчастіше пацієнти скаржаться на:

• здуття та підвищене газоутворення;
• відчуття переповнення або важкості після їжі;
• печію, кислу відрижку;
• дискомфорт або біль у верхній частині живота;
• нудоту;
• закрепи або, навпаки, послаблення стулу;
• відчуття, що кишківник працює «не за графіком».

Часто проблема виникає через дуже простий сценарій: людина вранці поспішає, не снідає, удень їсть нашвидкуруч, п’є багато кави, а ввечері переїдає. Для травної системи такий режим може бути значно більшим навантаженням, ніж одна конкретна «шкідлива» їжа.

Наскільки сильно на травлення впливають стрес і режим сну

Досить суттєво. Між мозком і кишківником існує постійний двосторонній зв’язок — його часто називають «вісь мозок–кишківник».

Коли ми переживаємо стрес, організм переходить у режим підвищеної готовності. Це може впливати на скорочення шлунка та кишківника, чутливість травного тракту й навіть на характер стулу. Однак в однієї людини на тлі стресу виникає закреп, а в іншої — частіший стул.

Недосипання також не варто недооцінювати. Якщо людина регулярно лягає пізно, рано прокидається, працює допізна, харчується в різний час, організму складніше підтримувати стабільний добовий ритм і підвищується рівень кортизолу — гормону хронічного стресу.

Тому іноді пацієнт каже: «Я начебто нічого особливого не їм, але як тільки почалася робота, зʼявився дискомфорт у животі». І це цілком може бути пов’язано не з конкретним продуктом, а з поєднанням стресу, недосипання й нерегулярного харчування.

Як зміна харчування восени впливає на ШКТ

З настанням холодної пори року часто змінюються наші харчові звички. Ми починаємо їсти більше гарячих, жирніших і калорійніших страв, випічки, солодощів. У багатьох збільшується кількість кави.

Саме по собі це не означає, що восени потрібно переходити на сувору дієту. Важливіше зберігати різноманітність раціону та не робити різких змін. Наприклад, якщо людина має схильність до печії, дуже великі або жирні вечері можуть посилювати симптоми. Якщо є схильність до закрепів, важливо не забувати про достатню кількість рідини, клітковину та фізичну активність.

Чи має значення час, у який ми їмо

Регулярність харчування має значення. Необов’язково харчуватися за годинами, але бажано, щоб між основними прийомами їжі не було дуже великих перерв. Якщо людина не снідала, потім має невеликий перекус в обід, а ввечері компенсує це великою порцією їжі перед сном, то для травлення це не найкращий режим.

Особливо варто звернути увагу на пізні та дуже обʼємні вечері. Якщо після їжі людина одразу лягає спати, у схильних до рефлюксу людей це може посилювати печію та закид кислого вмісту зі шлунка в стравохід. Тож краще планувати вечерю так, щоб після неї залишався певний час до сну, а сама вечеря не була надмірно великою.

Що робити восени, щоб адаптація травлення пройшла комфортніше

Я б радила почати з базових речей:

1. Регулярно харчуйся. Не допускай тривалих перерв між прийомами їжі, якщо вони змушують тебе потім переїдати.
2. Не забувай про воду. Особливо це важливо людям, які мають схильність до закрепів.
3. Додавай рух. Навіть звичайна щоденна ходьба може бути корисною для роботи кишківника.
4. Подбай про сон. Не варто намагатися постійно компенсувати недосип кавою.
5. Не переїдай увечері, особливо якщо є печія або схильність до рефлюксу.
6. Не потрібно самостійно виключати з раціону цілі групи продуктів. Якщо ти помітив/-ла, що певна їжа регулярно викликає негативні симптоми, краще обговорити це з лікарем і зʼясувати справжню причину.

Де межа між тимчасовою реакцією на зміну ритму та серйозними симптомами

Якщо після зміни режиму виник легкий дискомфорт, який поступово минає після нормалізації харчування, сну та навантаження, зазвичай немає причин для паніки. Але якщо симптоми тривають, регулярно повторюються або посилюються, варто звернутися до лікаря-гастроентеролога.

Особливо важливо не відкладати консультацію, якщо з’являються:

• кров у калі або чорний, дьогтеподібний кал;

• блювання з кров’ю;

• незрозуміла втрата ваги;

• виражений або постійний біль у животі;

• повторне блювання;

• стійка діарея або тривалий закреп;

• труднощі чи біль при ковтанні;

• анемія незрозумілого походження;

• симптоми, які регулярно будять людину вночі.

Для дітей і підлітків я також звернула б увагу на:

• зниження апетиту;

• втрату ваги;

• порушення набору ваги або росту;

• тривалий біль у животі;

• повторне блювання;

• кров у калі чи стійкі зміни випорожнень.

Головне правило — не лякатися кожного епізоду здуття чи печії, але й не пояснювати місяцями повторювані симптоми лише осінню, стресом або неправильним режимом.