ТОП-10 найвідоміших десертів світу

Скільки б я не їв, завжди є місце для десерту. Десерт не йде в шлунок. Десерт йде в серце.

Якщо ви хочете спробувати щось екзотичне з точки зору десертів, то ось список деяких неймовірних десертів з усього світу, які ви повинні спробувати хоча б раз у своєму житті, якщо ви вважаєте себе великим любителем десертів. Нехай солодке дослідження почнеться!

Капкейки — США

Капкейк — це маленьке тістечко, яке випікається в тонкій паперовій формі або алюмінієвому стакані. Один кекс, як правило, призначений для однієї людини. Перша згадка про капкейк відноситься до кулінарної книги 1796 року під назвою «Американська кулінарія», написаної Амелією Сіммонс.

Пухкий, золотистий бісквіт укритий кремом — це легка випічка, яка стане зіркою будь-якого дня народження, післяобіднього чаю чи прийому гостей.

Тирамісу — Італія

Незважаючи на те, що тирамісу насправді винахід відносно недавній, цей десерт із просоченого кавою печива, покритого кремом з маскарпоне, користується культовим статусом серед італійських десертів. Його назва походить від фрази tirami sù, італійського виразу, який буквально означає «підніми мене», посилання на підбадьорливий ефект цукру, лікеру та кави.

Макарон — Франція

Ці маленькі, круглі, солодкі сендвічі з безе і начинкою посередині, легкі та хрусткі зовні та тягучі в середині. Macarons, які вперше з’явилися в Італії в 1533 році (правда, без начинки), отримали свою назву від італійського слова maccherone, що означає тонке тісто.

Спочатку вони були виготовлені для одруження герцога Орлеанського, який згодом став королем Франції Генріхом II. Історики харчування вважають П’єра Дефонтена винахідником макаронів. Він був першим, хто наповнив печиво вершковим ганашем і склеїв їх, перетворивши скромне мигдальне печиво на універсальне ласощі, яке ми знаємо сьогодні.

Чурос — Іспанія

Подовжені, хрусткі, та насичено ароматні чурос складаються із просмаженого у фритюрі дріжджового тіста, наччиненого цукром. Хоча деякі можуть заперечувати проти споживання цих солодощів, попереджаючи інших про небезпечний вплив цукру та жиру на людський організм, популярність чурос у всьому світі, здається, не слабшає.

Пончики — США

Незважаючи на те, що археологи знайшли скам’янілі залишки смажених коржів з дірками в центрі, досі незрозуміло, як перші індіанці могли готувати ці смачні десерти зі смаженого тіста, які ми сьогодні знаємо як пончики. У минулому пончики були відомі як оликоекс (масляні коржі), і вважається, що паломники з Голландії привезли їх до Сполучених Штатів.

Ті перші пончики часто робили з чорносливом, родзинками або яблуками в середині. Під час Першої світової війни донати уже був улюбленим американцем, його споживали солдати, які воювали за кордоном, як нагадування про дім. У 1950-х і 1960-х роках популярність цих ласощів була настільки великою, що на ринку почали з’являтися нові мережі пончиків, такі як Krispy Kreme і Dunkin’ Donuts, що сприяло сприйняттю пончиків як страви для сніданку.

Брауні — США

Чудові щільні та пухкі з насиченим шоколадним смаком, улюблені брауні є одним із найпопулярніших американських десертів. Деякі стверджують, що Берта Палмер, дружина власника готелю Palmer House, попросила шеф-кухаря винайти новий шоколадний десерт, який подаватимуть на колумбійській виставці 1893 року.

Весь світ — святковий торт, тож візьміть шматок, але не надто багато.

Джордж Харрісон

Інші кажуть, що це був нещасний випадок, коли Брауні Шрумпф, бібліотекар, виключив розпушувач з шоколадного торта, і залишився товстий чорний десерт. Незалежно від походження брауні, цей десерт зараз настільки популярний, що його пробував мабуть кожен.

Моті — Японія

Моті, крихітні тістечка з клейкого рису, є важливою частиною японської кухні та культури. Приготування моті починається з трудомісткого процесу подрібнення відвареного або пропареного рису, як правило, клейкого сорту мочігоме, доки він не утвориться в густу однорідну пасту. Пізніше його згортають і формують у невеликі круглі форми. Десерт з’явився в період Яйой, коли його їли лише аристократи.

Пана-кота — Італія

Найпростіший у своєму прояві, цей м’який пудинг не потребує жодних зусиль для приготування, але він просто неймовірний! Незважаючи на те, що пана-кота (букв. варені вершки) не згадувалася в італійських кулінарних книгах до 1960-х років, сьогодні вона вважається традиційним п’ємонтським десертом, а оригінальний рецепт вимагає лише вершків, цукру, ванілі та желатину.

Крем-брюле — Франція

Цей традиційний десерт із яєчним заварним кремом складається з жовтків, вершків, цукру та ванілі з твердою ірисковою скоринкою. Комбінацію готують, перекладають у каструлі, готують на водяній бані, потім добре охолоджують. Охолоджений заварний крем зазвичай поміщають у широкі плоскі тарілки, а потім посипають коричневим цукром, який карамелізують за допомогою паяльної лампи.

Походження крем-брюле доволі незрозуміле — Англія, Іспанія та Франція борються за цей винахід. Незалежно від свого походження, ця вічна класика залишається чудовим прикладом простої, класичної кулінарії — делікатної та ароматної, але простої у приготуванні.

Чизкейк — США

Нью-йоркський чизкейк відрізняється від інших сирних запіканок головним чином своєю важкою та щільною текстурою, яка виглядає надзвичайно гладкою та насиченою. Вважається, що перший нью-йоркський чізкейк був виготовлений Junior’s у 1950-х роках.

Чарівна формула включає жирні вершки, яйця, ваніль, вершковий сир і (необов’язково) сметану, тоді як основа зазвичай складається з бісквітного тіста або скоринки крекеру Грем.