Як використовувати майоран та чому це спеція №1 у Польщі

Що таке майоран?

Майоран — багаторічна трав’яниста рослина, що належить до роду Душиця (Origanum) сімейства Глухокропивові. Листя майорану світло-зеленого кольору і має овальну форму. Цю спецію часто плутають з орегано, бо вони візуально схожі, однак майоран має м’якший ефект і солодкуватий присмак.

Це цікаво: Гід зі спецій від нутриціолога: до яких продуктів які спеції краще додавати

Звідки родом майоран?

Вважається, що майоран походить із Середземномор’я та Анатолії (Мала Азія) і використовувався з давніх часів. У першу чергу в лікувальних цілях. Стародавні греки вважали, що рослину створила богиня Афродіта, і застосовували її як природний засіб від багатьох недуг. Наприклад, вони вірили, що майоран допомагає вилікувати отруєння, судоми і набряки.

Та не лікуванням єдиним. Від стародавніх єгиптян до стародавніх римлян — майоран називали символом любові та щастя, «горою радості» та натуральним афродизіаком. У Середньовіччя з майорану плели вінки і вінчали учасників весільної церемонії.

Раніше жінки носили цю траву в мішечках і розкладали її вдома для приємного аромату, а ще використовували у «любовних заклинаннях». Дівчата, які хотіли побачити судженого, клали рослину проти ночі під подушку і чекали, поки їм насниться потенційний наречений.

Читайте також: 5 продуктів-афродизіаків, про які вам варто знати

Згодом майоран потрапив до Англії, де його використовували для виробництва пива (для смаку і як консервант) і нюхального тютюну (для пом’якшення аромату).

Як майоран використовують у кулінарії?

Майоран чудово підходить для приготування маринадів, заправок для салатів і супів, оскільки надає їм приємного м’якого смаку.

Ця спеція є обов’язковим компонентом традиційних німецьких ковбас, а у французькій кухні його часто додають до суміші прованських трав. В Америці ним приправляють птицю, начинку для пирогів, супи і салати. Італійці люблять використовувати майоран у томатних соусах до піци і рибних стравах. У польській кухні майоран головний герой таких страв, як гороховий і квасоляний супи, а також журек.

Вас зацікавить: Від Польщі до Перу: найкраща вулична їжа у світі

Кілька порад:

1. Майоран слід додавати в їжу наприкінці приготування, щоб зберегти весь смак і аромат.
2. Його також використовують як прикрасу страв.
3. Аромат і характерний смак майорану підходять як до овочевих страв, до складу яких входить капуста, картопля, квасоля, так і до м’ясних (особливо з баранини), а також морепродуктів.
4. Майоран добре поєднується з чебрецем і розмарином.
5. Олію майорану можна використовувати при виробництві лікерів і чаю.

Чому майоран так люблять у Польщі?

Майоран настільки поширений у польській кухні, що легше перелічити страви, де його немає. Без нього не обійдеться добротний журек, ситний картопляний суп, печена квасоля або смажене м’ясо. Як ця пряність, повна характеру і складних смаків, потрапила на кухонні полиці чи не всіх поляків?

SHUBA рекомендує: Журек, канапки, склепи та клепажі: що варто скуштувати в Польщі

У Польщі широке використання майорану розпочалося приблизно у XVI столітті. Тоді його вирощували у садах, щоб надалі додавати у ковбасні вироби. Польським дамам, а точніше їхнім садівникам, довелося подолати багато труднощів, адже майоран не найпростіша у вирощуванні рослина. Її первісний ареал проживання — землі з теплим кліматом, а Польща відома мінливою погодою і занизькими, як для цієї теплолюбної рослини, температурами.

Хоч там як, але примхливий майоран прижився у Польщі й став місцевою спецією № 1. І ось вам цікавий факт: хоч майоран і асоціюється з польською кухнею, майстрами з його вирощування є єгиптяни.

Як майоран використовують у польській кухні:

• додають до м’яса, переважно до свинячої корейки, печені, яловичого рубця і білої ковбаси;
• приправляють кислі супи, білий борщ, квасоляні та горохові супи, а ще пельмені;
• раніше використовували для ароматизації напоїв і додавали у випічку.

5 польських страв із майораном

Вам також буде цікаво дізнатися, якими 10 традиційними стравами пишаються у Польщі. І обрати собі рецепт для наступного кулінарного експерименту.