«Люди думають, що „Олів’є“ — це салат»: сімейна лікарка про харчові звички українців

Як їжа впливає на здоров’я і самопочуття

Хоч ми не можемо змінити генетичну схильність до певних хвороб, проте на наш стан здоров’я суттєво впливають власні дії. А саме — як ми харчуємося, чи маємо фізичну активність, чи вдаємося до таких профілактичних заходів, як вчасні скринінгові обстеження, вакцинація, вживання антибіотиків тільки за призначенням лікаря.

Харчування і ставлення людини до себе впливають на більшість станів. Від цього залежить її фізичний і психологічний стан.

Чи може харчування бути профілактикою хвороб

Не варто вірити у те, що правильне харчування може на 100% захистити від серйозних захворювань.

Якщо хтось заявляє, що існує засіб, який лікує такі захворювання, як рак, — це шарлатанство.

Наука хоч і точна матерія, але ніхто не може давати гарантій. Тому ні, ми не можемо захиститися від таких захворювань, як діабет, рак, проблеми з серцем лише завдяки харчуванню. Проте воно грає важливу роль разом із тими речами, які я перераховувала раніше.

• Додатково раджу людям з родин, де є онкологічні захворювання, цукровий діабет, інфаркти, інсульти й інші серцево-судинні захворювання, скласти індивідуальний графік моніторингу здоров’я.

Чи існує «золотий стандарт» раціону

Немає раціону, який підійде всім. Люди зростають у різних родинах з усталеними звичками, з різною фізичною активністю, з початковими «налаштуваннями». Тому «золотого стандарту» харчування не існує, проте якщо дивитися на наукові дані, то найбільш комфортними, раціональними, різноманітними і повноцінними є середземноморська дієта та гарвардська тарілка. Звісно, людина повинна адаптовувати ці системи під себе, але це гарна база.

Які продукти варто додати в меню

Овочі, фрукти та ягоди. А також риба, бо її їдять дуже мало. Це дуже класні продукти, які завжди додають здоров’я людині.

Багато хто не споживає достатньо таких продуктів і взагалі вважає, що «Олів’є» — це і є салат. Але ні.

Як харчуватися, щоб не мати проблем зі здоров’ям

Харчування має бути раціональним і різноманітним. Тобто не одне й те саме щодня, а таке, що забезпечує організм мікро- і макроелементами. Якщо людина звикла харчуватися жирними, багатими на прості вуглеводи продуктами, то з віком вона помітить, що стала набирати масу, а стан тіла став гіршим, ніж це було у 20 років за такого ж харчування.

Найкраще навчати дітей змалку, щоб вони не мали проблем з тим, як їм харчуватися в майбутньому. З віком варто робити аудит свого раціону, їсти більш різноманітно, раціонально, повноцінно. Споживати овочі, фрукти, ягоди, м’ясо, рибу, якщо це не суперечить їхнім переконанням.

Важливо перевіряти свій раціон: чи не забагато там трансжирів, вуглеводної, жирної їжі, яка насправді смачна і яку можна їсти тоннами. Ця їжа негативно впливає не лише на здоров’я, а й на самопочуття і зовнішній вигляд.

Чи можна компенсувати неправильне харчування

Нічого не треба «компенсувати». Якщо людина прямо зараз вирішила змінити харчування, супер. Навіть якщо вона до сьогодні їла шість раз у тиждень у закладах швидкого харчування, любила все з пересмаженою скоринкою, соусами, з інтенсивними смаками й раптом вирішила: все, буду їсти по-іншому — це прекрасно. І це точно дасть їй результат. І навіть якщо людина не викине повністю з раціону колишні улюблені продукти — нічого страшного.

Не треба себе заганяти в межі «Сьогодні я з’їв смажені крильця — все, тепер немає сенсу правильно харчуватися. Буду далі їсти що заманеться». Ні. Поїли крильця на вечерю, додали салат, попили води — вже краще. А наступного дня встали й повернулися до різноманітного збалансованого раціону, начебто нічого і не сталося.

Які харчові звички краще прищепити з дитинства

Їсти все потроху. Харчування має бути різноманітним. Уникати соусів (вибирати прості заправки, як-от олія, йогурт), не зловживати переробленою їжею. Розуміти, що на твоїй тарілці повинні бути фрукти та овочі різних кольорів, щось білкове, щось вуглеводне.

На мою думку, у нашому суспільстві є деякі спотворені вподобання і звички. Наприклад, коли люди якусь страву заливають кетчупом, майонезом, гірчицею, аби перебити всі смаки. Вони не можуть насолодитися тим, яким є справжній смак продуктів. Це питання харчового інтелекту.

Однак це можуть бути не тільки традиції, які існували в сім’ї чи в суспільстві, а й тривожність, яка не дозволяє насолодитися їжею. Все споживається швидко, з гаджетами. Якщо в людини немає іншого досвіду харчування, ніж перед телевізором чи телефоном, це проблема. І це проблема сучасного світу. З нею треба або працювати самостійно, або звернутися до психолога.

Неусвідомлене харчування призводить до неконтрольованого переїдання і людина точно буде їсти більш жирну, перероблену, вуглеводну їжу, яка підвищує ризик розвитку діабету, серцево-судинних та ендокринних захворювань.