Спільні сніданки і їжа для душі — Марійка і Костя про харчування в парі

Як розділяли обовʼязки в харчуванні

Марія: Насправді, усі побутові обовʼязки, включно з готуванням їжі, ми ніяк не проговорювали словами та не узгоджували. До всього прийшли інтуїтивно та з досвідом. Перші роки готували 50/50: у кого був вільний час і бажання, той і займався готуванням.

Наразі цей «пунктик» у наших стосунках майже повністю на мені. І я справді насолоджуюся тим, що готую в нашій парі. Мені подобається сам процес, подобається тішити нас чимось смачненьким, пробувати нові рецепти і, звісно, подобається, що Костя любить те, що я готую.

Не було жодного тиску, що «ти мусиш цим займатися», «ти повинна» — власне, якби був, то, мабуть, я б замислилася, чи варті того ці стосунки. На мою скромну думку, у нас дуже гармонійні, підтримуючі та «дорослі» стосунки в багатьох аспектах.

І я рада, що наразі ми прийшли до такої системи харчування, де 80% — це домашня збалансована хелсі їжа, 20% — доставки, їжа в закладах та страви для душі.

Костя: Точно памʼятаю, що перший час узяв обовʼязок із приготування їжі на себе. Просто, бо мені це подобалося та хотілося дивувати Марійку чимось смачним і цікавим. Та й обставини тоді так склалися, що комфортніше готувати було саме мені.

З часом, коли ми переїхали на свою першу орендовану квартиру, я вже став помічати, як моя дівчина потроху починає забирати готування більше на себе. І, правду кажучи, я їй за це вдячний. Не за те, що зняла з мене цей «вантаж», а за турботу, її ініціативу та те, що саме вона змогла структурувати й точно зробити здоровішим і смачнішим моє харчування.

І я досі дивуюся, як вона це все встигає робити — з урахуванням фултайм-роботи, веденням свого блогу, доглядом за нашою кицькою та в цілому хатніх справ (звісно, тут ми працюємо в синергії).

Бо вона готує блискавично швидко, але це завжди виходить смачно й різноманітно.

Як плануєте свій раціон

Марія: Узагалі не плануємо. От як прокидаємося, тоді й вирішуємо, чим будемо снідати і що взагалі хочеться зараз зʼїсти. Нам так цілком окей. Ми вже вивели приблизну формулу свого харчування, знайшли страви, які можемо їсти хоч щодня, та продукти, які завжди є в холодильнику.

На обід, до прикладу, я завжди завчасно готую білок, а вже гарнір доготовлюю безпосередньо перед обідом. Так як ми обидва працюємо, готувати щось неймовірне на обід часу не так багато. Тому він завжди швидкий, але збалансований. На вечерю здебільшого сил вигадувати також геть немає, тому це швидка страва, по типу крупи з білком або лаваш (це взагалі мій безпрограшний варіант!).

Хто за що відповідає в парі

Костя: Усе залежить від ситуації та хто з нас опиниться ближче до продуктового магазину (усміхається). Найчастіше закуповуємося разом на вихідних, заздалегідь складаючи список продуктів, який у нас майже не змінюється. Але чомусь усе одно протягом тижня докуповуємо ще щось.

Приготуванням їжі займається Марійка. Я ж можу, наприклад, запропонувати якусь страву, коли в неї вже не вистачає ідей. Для нас ця формула працює вже четвертий рік, і поки ми задоволені тим, як складається наш побут у плані харчування.

Спільні ритуали, повʼязані з їжею

Марія: Це сто відсотків наші спільні сніданки! Байдуже, чи в будні, чи на вихідних, але ми завжди снідаємо разом. Я обожнюю цей час і дуже люблю готувати нам різноманітні яскраві тарілки. А ще обовʼязковий пункт — це перегляд якось серіалу. До цього це були «Касл» і «Менталіст», а зараз неочікувано для себе почали дивитися «МайстерШеф».

Костя: Наші сніданки! Ціную те, як Марійка з любовʼю і турботою ставиться до цього часу. І це справді вже стало нашим ритуалом. Марійка прокидається раніше за мене, йде робити доглядову ранкову рутину, а потім у своєму темпі готує нам сніданок. І як тільки я почую: «Котик, сніданок уже готовий» — лечу на кухню. Дуже люблю цей наш спільний час зранку. Що б не сталося, але сніданок разом точно має бути.

А ще додам про «Макдональдз». Якось так склалося, що на вихідних він у нас майже обов’язково є. У Марійки це завжди один і той самий набір: чікенрол і, за настроєм, картопляні діпи. Мій же вибір змінються частіше. Теж люблю цей наш маленький ритуал, бо ми любимо Мак і любимо їсти його разом!

Як знаходити компроміс, якщо улюблена їжа — різна

Костя: Якщо говорити про мене, то маю такий грішок, як хаотичні й не дуже здорові перекуси. Це більше психологічна штука, з якою я борюся. Загалом я харчуюся нормально: тричі на день їм повноцінні та збалансовані страви. Але іноді так хочеться «догнатися» чимось смачненьким після, що не можу себе стримати. Зараз намагаюся більше контролювати саме такі перекуси та їхні порції. Бо солодке точно є і буде в моєму раціоні — питання для мене більше у кількості.

А ще зараз вирішив трохи скинути вагу й дуже вдячний своїй дівчині за підтримку на цьому шляху.

Марійка жартує: «Буду твоїм нутриціологом, а потім напишеш мені відгук».

Але якщо серйозно, мені надзвичайно приємно, що вона допомагає підраховувати КБЖВ, готує смачні страви й просто підтримує мене. Бо підтримка — це вкрай важливо в стосунках.

Марія: Насправді й тут у нас тотал метч. Жодних алергій не маємо — ми всеїдні (усміхається). Якщо хтось із нас вирішив худнути, то також харчування особливо не змінюємо. Хіба зменшуємо порції та більше стежимо за вживанням солодкого й висококалорійних страв.

Я вдячна Кості, бо саме з ним я почала себе вільніше почувати в плані харчування. Багато років мала РХП і нездорові стосунки з їжею. На щастя, цей етап пройдений, я не рахую калорії, не худну, їм усе, але в межах розумного. Завжди на боці здоровіших альтернатив, бо так моєму тілу комфортніше, а мені смачніше. І я рада, що Костя також підтримує цей вибір, і сам обирає харчуватися здоровіше.

Конфлікти в харчуванні

Марія: Вони хіба що стосувалися того, кому дістанеться остання порція морозива чи шматочок шоколадки (усміхається). А якщо без жартів, немає жодних конфліктів — хто взагалі буде сваритися за їжу?

Труднощі, можливо, так. Коли ми обидва помічали, що у звʼязку з обставинами, складним періодом життя або частими змінами локацій, починаємо їсти хаотично і не так, як ми звикли. Тоді, наприклад, моє тіло вже посилає знаки, що мені не дуже добре. Та й сама фізично почуваю себе не дуже. Бо коли маєш свій комфортний стиль харчування, важко постійно їсти те, що не сприймає твій організм.

Правду кажучи, я рада, що ми вибудували вже стабільну та здорову базу харчування в наших стосунках. Бо які б обставини не були, ми, врешті, повернемося до цієї бази.

Костя: Мені дуже подобається, що ми завжди беремо подвійну порцію всього. Це вже наше негласне правило. Якщо я купую собі кока-колу, то обов’язково беру й Марійці. Якщо Марійка бере морозиво, то й для мене теж. Скажімо так: для сімейної гармонії та щоб уникнути зайвих суперечок (усміхається).

Про доставку їжі

Марія: У будні 80-90% часу ми їмо саме домашню їжу. Бувають дні, коли ми настільки виснажені, що не маємо ні сил, ні бажання щось готувати — тоді одноголосно вирішуємо замовити доставку. Найчастіше це суші, wok або боули. Я просто люблю готувати: мені подобається розуміти, які продукти я додаю у страву та в яких пропорціях. На вихідних доставки та їжа в закладах трапляються частіше. База — це «Макдональдз» або зустрічі з друзями десь у місті.

Не уявляю себе людиною, яка постійно харчується доставкою чи їжею із закладів. Коли я кілька днів там поїм, мені буквально погано. Мій організм дуже вразливий до «не моєї» їжі: смаженої, дуже жирної тощо. Тому такі походи в нас загалом трапляються рідко, а якщо й трапляються, я вибираю для себе смачні й комфортні для мого шлунку опції.