7 автентичних українських супів, які потрібно скуштувати кожному

Капусняк

Капусняк у давнину вважався другою за значенням після борщу рідкою стравою. Узимку його готували з квашеної капусти: дрібно сікли капусту, заливали окропом або м’ясним бульйоном і варили з картоплею, морквою та пшоном. У готовий капусняк клали засмажену на салі цибулю, заправляли перцем і ще раз проварювали — виходила досить ситна страва.

Улітку, коли запаси квашеної капусти добігали кінця, капусняк варили зі свіжої капусти, а кислого смаку страві надавали за допомогою квасу. У першій половині XX століття, коли почали культивувати помідори, капусняк стали заправляти томатним соком.

Головна ж відмінність капусняку від борщу полягає в тому, що цей суп готується без буряків.

Грибна юшка

Грибна юшка вважається візитівкою Карпат. Там готують цей суп з карпатськими білими грибами — свіжими в сезон та сушеними будь-якої пори року. І в цьому, треба зізнатися, є головна принада цієї страви, бо від аромату білих грибів просто зриває дах. Однак для приготування юшки підійдуть будь-які гриби — печериці, лисички, гливи або ж інші, які будуть у вас під рукою.

За консистенцією грибна юшка є чимось середнім між підливою та супом і, як кажуть у народі, може бути «підбита» (тобто заправлена) сметаною або вершками. Готувати її можна як на воді, так і на бульйоні — м’ясному або овочевому.

Рибна юшка

Рибальство в Україні відоме здавна, археологічні знахідки підтверджують, що виловом риби на теренах України займалися вже в II столітті. Поширенню рибальства сприяла велика кількість річок та озер на території нашої країни, а також прадавня традиція використання риби в харчуванні. Тому юшки з риби в українській кухні мають тисячолітню історію: від першого вживання в їжу звичайної звареної у воді на багатті риби до модних страв, приготованих у мультиварці.

Універсального рецепта рибної юшки не існує. Її можна готувати з білої або червоної риби (щоправда, оселедець для юшки використовувати не раджу), можна варити ціле філе риби або ж нарізати його шматочками.

Можна просто зварити бульйон на рибних головах і хвостах, можна додавати будь-які овочі, рис або дрібні макарони, можна заправляти вершками або томатами — усе залежить лише від вашого настрою та фантазії.

Крупник

Крупник — юшка з крупами, яку українці теж готували з давніх-давен. Варили цей суп на м’ясному бульйоні або на воді — усе залежало від сезону й достатку господаря. Засипали крупою — гречаною, перловою, пшеничною, кукурудзяною — так, щоб готова страва мала консистенцію дуже-дуже рідкої каші.

Для калорійності додавали картоплю, а для смаку клали всілякі корінці: моркву, петрушку, пастернак, а також зелень кропу й петрушки. Заправляли крупник перцем і смаженою на олії чи салі цибулею.

Бограч

Холодної пори року чудово готувати бограч — традиційний суп українсько-угорського прикордоння. Бограч споріднений з угорським гуляшем і супом-гуляшем, проте це не та сама страва.

Назва цього супу походить від угорського слова «казанок», адже схожу страву в давнину варили угорські пастухи, які на пасовиськах мали у своєму розпорядженні лише металевий казанок.

Найтиповішим м’ясом для такої страви завжди була яловичина, проте вона не є обов’язковою в приготуванні бограча. Зараз цей суп готують не тільки з м’ясом, а й з грибами.

Холодник

І хоча зараз осінь і до сезону холодних супів ще мінімум пів року, SHUBA вважає за необхідне згадати цю автентичну страву в нашій добірці.

Холодником в Україні називали холодний борщ, який готували виключно влітку. Молодий городній буряк різали соломкою, заправляли квасом, сироваткою, маслянкою або сметаною. Додавали свіжу зелень петрушки, кропу, цибулі, часнику, за можливості круто зварені яйця. Їли охолодженим, нерідко з вареною картоплею замість хліба. Спосіб приготування холодного борщу зберігся до наших днів майже без змін.

У XX столітті внаслідок радянської окупації й тотальної русифікації назву «холодник» поступово витіснили з ужитку. У меню закладів громадського харчування цю страву спочатку стали називати «холодний суп», а потім дали назву «свєкольнік».

Таратута

Хтось каже, що це закуска, хтось називає холодним супом — усе залежить від подачі страви. Сьогодні все більше і більше українських шефів відкриває для себе забуту українську страву під назвою таратута.

Таратуту в Україні готували більш як 100 років тому, рецепт страви можна знайти в кулінарній книжці Зиновії Клиновецької «Страви й напитки в Україні» за 1913 рік:

Узять свіжих буряків, почистить, порізать на кружалки і варить. Як зварються — вийнять, покришить солоних огірків, змішать з хріном, цибулею та олією. Потім у все це налить огіркового росолу, напівзмішаного з буряковим одваром і поставить на холод на добу. Через добу подавать.

Зиновія Клиновецька

Також радимо звернути увагу на ще одну добірку, в якій ми зібрали традиційні сніданки української кухні.

А це наші нові рецепти, про які ви могли не знати: 

• запіканка з капусти пінник;
• січеники з квасолі;
• пшоняна запіканка, як з печі.