«Я дуже зла людина, коли не поїм». Маркетологиня Анастасія Погиба про харчування і стрес

Як їжа впливає на життя

Я дуже залежна від їжі. Для мене це не про розлади харчової поведінки, а загалом про здоровʼя. Мені видалили жовчний на початку повномасштабного вторгнення, і після цього моє тіло почало давати чіткі сигнали, які вимагають приділяти більше уваги здоровому харчуванню. Якщо я не стежу за тим що я їм і коли я їм, у мене сильно погіршується самопочуття.

А коли я не поїм, я дуже зла людина. Це відбувається фазами: cпочатку я стаю дратівливою, потім болить голова, а якщо затягнути — можу просто «вимкнутися». Щоб цього не сталося, я завжди ношу з собою здорові снеки: горішки, сушене мʼясо.

Я не лікарка, але дуже багато радилася з лікарями й дієтологами, досліджувала свій організм.

Зараз моя стратегія така: сніданок — білковий, потім — вуглеводний обід, а на вечерю я їм дуже легку їжу, наприклад, салати чи рибу. Або можу взагалі пропустити останній прийом, якщо, в принципі, я не голодна. Для мене основна їжа — це сніданок і обід.

Головне, щоб моя вечеря не була вуглеводною. Коли вона легка, моя вага тримається, і немає набряків. Також десь із 2022 року я не вживаю алкоголь — це рішення я ухвалила свідомо.

Як планувати харчування

Раніше в мене було дуже хаотичне харчування, через що виникали проблеми зі здоров’ям. Я починала з планування раціону, а з часом перейшла на інтуїтивне харчування. Неможливо інтуїтивно харчуватися, якщо в тебе неправильні харчові звички, бо тоді хочеться не тих продуктів.

Особливо активно почала планувати раціон під час ковіду. В ОАЕ тоді можна було виїхати за продуктами декілька разів на тиждень за дозволом під час локдауну, і тоді я чітко розуміла, що буду їсти щодня на обід, вечерю, сніданок, які продукти для цього мені потрібно купити.

Коли переходиш на плановане харчування, то припиняєш їсти будь-яку їжу, бо ти голодна. Бо ти не доводиш себе до голодного стану. Завдяки цьому з’являється відчуття правильного насичення та формується інтуїтивний раціон, який тобі підходить.

Наприклад, зараз мені майже не хочеться солодощів. Достатньо одного пів шматочка десерту чи цукерки після сніданку, щоб задовольнити потребу в солодкому на весь день.

Як змінилася думка про їжу

Неправильне харчування в університетські роки просто зламало мою психіку. Наша система освіти влаштована так, що в тебе немає часу на себе як на людину. Коли я була студенткою, в нас були доволі короткі перерви, під час яких ти не встигав нормально поїсти. Була одна їдальня на три корпуси, постійно переповнена людьми. Тож ти просто виходив на каву з якимось «пундиком», і це була абсолютно нездорова їжа.

Ми не встигали поснідати чи пообідати, але завжди вечеряли. Зазвичай це були передачки від батьків. У гуртожитку була одна кухня на дуже багато кімнат на поверсі — постійно зайнята. Це було максимально некомфортно, тож те, що лежало в холодильнику, те ми і їли.

А потім Настя дивувалася, чому в неї акне, розлади харчової поведінки та проблеми зі шлунком. У шкільному й студентському віці ти ще не настільки свідомий, а система освіти не створена так, щоб пояснювати дітям, студентам і людям загалом основи здорового харчування.

Оскільки я маркетологиня, я бачу, як маркетинг пропагує ідею, що мюслі — це корисний сніданок, хоча насправді це «вуглеводна бомба», яка підвищує рівень цукру.

Нас не навчили харчової турботи про себе.

До мого переїзду в Емірати це доволі сильно зіпсувало моє здоров’я. Уже після переїзду в 2016 році, я потрапила в іншу культуру, де люди більше звертають увагу на своє здоров’я і харчування. Тому змінити свої звички мені вдалося лише там.

Як професія впливає на харчування

Після ковіду я здебільшого працюю з дому. Мені це дуже подобається, бо саме це дає мені перевагу харчуватися не хаотично, а свідомо, і більше гнучкості.

Мені подобається їсти вдома, бо я люблю просту їжу без додаткових ускладнень чи обробки. Наприклад, мій сніданок — це яйця в різних варіаціях. Це може бути шакшука, варені яйця, авокадо-тост із яйцями.

На обід у мене можуть бути курка, різні крупи, які я можу швидко приготувати в мультиварці, або овочі. Це завжди різні комбінації риби, м’яса з крупами та овочами — клітковиною, яка обов’язково має бути на тарілці.

Увечері, якщо я голодна, можу з’їсти щось легке. Якщо не голодна — роблю легкий корисний перекус із чаєм. І, звісно, якщо мені хочеться бургера, я себе не обмежую.

Я не ставлю собі жорстких обмежень, бо коли ти це робиш, то починаєш думати про цю їжу постійно. Тому я ставлюся до цього інтуїтивно. Якщо мені хочеться піци, бо в мене гормональний сплеск чи місячні, то значить, організму це потрібно.

Читміл у мене буває раз-два на тиждень. Я також люблю поїсти десь у закладах, але зазвичай це зустрічі з друзями або по роботі.

Їжа для мене — це те, з чого ми складаємося. Це наша шкіра, наше здоров’я. Якщо ти щодня будеш їсти некорисні продукти з трансжирами, крім того, що можуть з’явитися набряки, у довготривалій перспективі це впливає на якість життя. Я відчула це на собі й розумію, як змінюється повсякденне життя, коли починаєш звертати увагу на те, що їси.

Улюблені звички в харчуванні

Для мене обовʼязковим є сніданок, я його ніколи не пропускаю. Раніше я казала, що я людина, яка не снідає — зараз, якщо я цього не зроблю, весь день буде зіпсованим. Я готую білкові сніданки, оскільки це знижує рівень кортизолу. У сучасному динамічному світі ти постійно стресуєш. У моєму випадку, я вже 10 років перебуваю в країні, де я експат, і фінансові питання тут завжди постають гостріше, ніж удома, бо є обов'язок оренди, віз, страхування — і це створює багато тиску.

Ще один ритуал — звертати увагу на рівень солодкого, яке я споживаю протягом дня. Я знаю, що контроль — це не дуже добре, але для мене це точно працює. Собі я даю таку установку: якщо хочеться солодкого, можна з’їсти його вранці або після обіду. Увечері я його не вживаю.

Наприклад, якщо мене запрошують кудись у ресторан увечері, я ніколи не виберу солодкі опції. Якщо мені запропонують солодке ввечері, то я залишу його на ранок. Так ти дозволяєш собі все, але в конкретні часові проміжки.

Видалення жовчного

У перші дні повномасштабного вторгнення мені видалили жовчний. До того в мене були болі в животі. В якийсь момент я відвідала всіх можливих лікарів, і вони не бачили каменів. Потім я пішла до гінеколога, мені зробили УЗД усіх органів, і так виявили каміння. Мені порадили видаляти орган, адже потім могли зʼявитись ускладнення.

Почалося повномасштабне вторгнення: стрес був величезний, адже я переживала за родину. Мої рідні перебували в Чернігівській області, яка була напівокупована. Щодня ти не міг спати, їсти, переживав, що буде з усіма, і ніяк не міг зарадити цьому.

На тлі цього стресу в мене було багато роботи, тривало навчання, і організм здався — я потрапила до лікарні. І мене відправили на операцію. 

Тема жовчного взагалі недостатньо вивчена. Особливо, як люди живуть без нього. Цей орган не сприймають як дуже важливий: його можна вирізати, але про побічні ефекти ми майже нічого не знаємо.

Саме тому зараз я дотримуюся здорового харчування, і жодних побічних ефектів у мене, на щастя, немає. Наприклад, я контролюю кількість жирів у раціоні, перевіряю глікемічний індекс продуктів.

Знаючи, як правильно побудувати свій раціон, ти дуже спростиш собі життя, особливо якщо є якісь проблеми зі здоров’ям.

Як стрес впливає на харчування

Моя квартира в Києві постраждала від російського обстрілу. На той час у мене була п’ятигодинна різниця з Києвом. Моя квартирантка надіслала мені фото, на яких було видно, що в будинку немає вікон і дверей.

Це дуже впливає на тебе, бо це те житло, на яке ти працювала п’ять років, яке ти дуже хотіла. І складно усвідомити, що у світі, де є стільки чудових речей, які можна побачити, вивчити, дослідити, відкрити, росіяни просто нападають на мирну країну.

Того дня я пропустила сніданок, бо було настільки багато стресу й інформації, що я навіть не помітила, скільки годин минуло. Але треба було вирішити багато питань, зокрема полагодити вікна, бо наставала осінь. В якийсь момент я себе зупинила і вирішила виділити час на те, щоб поїсти. А далі вже почала знову розв’язувати всі організаційні питання. Тоді ж я потішила себе смачним десертом, але в наступні дні повернулася до свого звичного режиму.

Я ставлюся до свого тіла відповідально. Не хочу, щоб до всіх побутових труднощів додалися ще й проблеми зі здоров’ям.